Положила - Наадя

Мы оба смотрели мимо и всё в тени

Слова распадаются мягко и без нажима

И я отголосок, обмылок, я цианид

Я меньше того, что ты на меня положила

Нам счастья даровано целых десять минут

И чтоб не упасть ты держишься за перила

Мы сдержанно ждём как скоро меня позовут

Я вроде того, чем ты меня возомнила

И кожа белеет оттенками молока

Мне больше не надо чем просто звать тебя милой

Ты лезешь погреться ладонями в мой рукав

Мне жаль, дорогая, что ты меня полюбила

Я меньше того, что ты на меня положила

Ми обидва дивилися повз і все в тіні

Слова розпадаються м'яко і без натиску

І я відлуння, помилок, я ціанід

Я менше того, що ти на мене поклала

Нам щастя даровано цілих десять хвилин

І щоб не впасти ти тримаєшся за перила

Ми стримано чекаємо коли мене покличуть

Я на кшталт того, чим ти мене уявила

І шкіра біліє відтінками молока

Мені більше не треба просто звати тебе милою

Ти лізеш погрітися долонями в мій рукав

Мені шкода, люба, що ти мене покохала

Я менше того, що ти на мене поклала