Отражение - На краю снов

Однажды среди ночи

Проснусь я неожиданно

В какой-то невесомости,

И странном настроении.

И стоя перед зеркалом

Случайно обнаружу, что

Не вижу в этом зеркале

Мое отраженье

Мое отраженье

Мое отраженье

Мое отраженье.

И я стою у зеркала

И делаю кучу нелепых движений:

Улыбаюсь, кривляюсь и дергаюсь,

Чтоб его мне поймать.

Мимо стёкол, витрин,

Машин и зеркал

Прохожу я с большим напряжением.

Я пытаюсь, взглянув в них, увидеть

Мое отраженье

Мое отраженье

Мое отраженье,

Но нет отраженья.

Понимая, что поиски были напрасны,

Я решаю, что я — привиденье.

Проверяю решенья свои и догадки,

Начиная сквозь стены хожденье.

Я с размаху на стенку лечу,

И вот в глазах помутненье,

И уже люди в белых халатах

Глядят на меня,

Да с неодобреньем.

Люди в белых халатах

Ищут мой пульс,

Не находят,

И ангелы входят во вкус.

Люди зеркало близко

Подносят к губам.

Открываю глаза —

И случайно я там:

Всё в царапинах,

Трещинах и синяках —

дикий вопль издаю я на радостях —

Мое отраженье!

Мое отраженье!

Мое отраженье!

Мое отраженье!

Якось серед ночі

Прокинуся я несподівано

В якійсь невагомості,

І дивному настрої.

І стоячи перед дзеркалом

Випадково виявлю, що

Не бачу в цьому дзеркалі

Моє відображення

Моє відображення

Моє відображення

Моє відображення.

І я стою у дзеркала

І роблю купу безглуздих рухів:

Усміхаюся, кривляюся і смикаюсь,

Щоб його мені зловити.

Мимо стекол, вітрин,

Машин і дзеркал

Проходжу я з великою напругою.

Я намагаюся, поглянувши в них, побачити

Моє відображення

Моє відображення

Моє відображення,

Але немає віддзеркалення.

Розуміючи, що пошуки були марними,

Я вирішую, що я привид.

Перевіряю свої рішення і здогадки,

Починаючи крізь стіни ходіння.

Я з розмаху на стіну лечу,

І ось у очах помутніння,

І вже люди в білих халатах

Дивляться на мене,

Так з несхваленням.

Люди в білих халатах

Шукають мій пульс,

Не знаходять,

І ангели входять до смаку.

Люди дзеркало близько

Підносять до губ.

Розплющую очі —

І випадково я там:

Все в подряпинах,

Тріщинах і синяках —

дикий крик видаю я на радостях —

Моє відображення!

Моє відображення!

Моє відображення!

Моє відображення!