Grandir - N.A.P.

On est passés d’un âge à un autre sans s’en rendre compte

Les problèmes du quotidien, la vie en général qu’on affronte

L'école que j’ai négligé, j’avais pas assez de recul pour penser

Et quand on prend conscience, c’est toujours trop tard qu’on le fait

T’as beau parler, expliquer aux jeunes, ils t’emmerdent

Mais à 30 ans, t’as plus les mêmes repères qu'à 16

Grandir, c’est connaitre la trahison, la jalousies des proches

Si tu passes de la dèche à un franc en poche

On a su rester soudés mais pas sans ruptures

Grandir c’est pouvoir cicatriser les coupures

Penser les plaies d’orgueil, jeter le shit, les feuilles

Quand tes potes dealent, s’injectent la mort circule, cercueil

Ou la zonz comme ultime demeure

Dans les tèces des princes et des princesses meurent

Comme c’est dur de grandir, comment revenir au temps?

Plus rien n’est comme avant

Au fond, on sait tous comment va la vie

Personne l’accepte, c’est ça l’ennui

D’où on vient, on nous a pas appris à grandir

C’est ça la vie, c’est ça notre vie

Tu dois connaître aussi noirs, arabes, premiers de la classe

Sur-diplômés mais trouvent pas de taff

Combien de proches à nous dans la cités sont devenus fous?

A cause de rêves brisés, et quand tu perds chez nous, cousin, tu perds tout

Grandir c’est voir tout ça, envie d’avoir tout ça

Demande toi pourquoi ici on rêve de Merco, de porter coste-La

Jeune fougueux, on finit aigris sans sève

Travaillent à l’usine chaque jour qui se lève

J’aurai pu mieux finir, peut-être mal finir

Quoi qu’il en soit grandir, du désespoir se vêtir

Gamin plein d’illusions, je rêvais de maintenant

Mais je voudrais revenir maintenant que je suis grand

Tout le monde vient pas du Neuhoff

Et même bonhomme avec un travail et des responsabilités

Et une femme, on dit toujours «quand je serais grand»

Comme c’est dur de grandir, comment revenir au temps?

Plus rien n’est comme avant

Au fond, on sait tous comment va la vie

Personne l’accepte, c’est ça l’ennui

D’où on vient, on nous a pas appris à grandir

C’est ça la vie, c’est ça notre vie

On reste unis comme Kool Shen et 4 My Peeps

Malgré les aléas de la vie, je t’explique

Veine coupée, béton prisonnier, grandir en perpétuel décalage avec le reste des

gens

Tu restes avec cette plaie béante qui saigne depuis l’enfance

Juste je te fais découvrir la vie des millions d’enfants immigrés

Je voudrais pas te faire pleurer

Mais constates

Grandir c’est survivre, sans A.P.L qui paie l’appart?

Sans R.M.I, dis moi qui mange?

Dans ma cité, certains nez-bi, qui ça dérange?

Maintenant, maintenant on pose des textes vécus sur un disque majeur

J’aurais tant voulu que Nadir partage notre bonheur

Mustaaf je t’aime re-frè, Karim je t’aime re-frè

Indivisible dans le cœur, on reste unis N.A.P

Avant on avait des rêves, aujourd’hui on les réalise

Grandir c’est se blaser, en l’an de 2000 mon analyse

Comme c’est dur de grandir, comment revenir au temps?

Plus rien n’est comme avant

Au fond, on sait tous comment va la vie

Personne l’accepte, c’est ça l’ennui

D’où on vient, on nous a pas appris à grandir

Ми переходили з одного віку в інший, не усвідомлюючи цього

Повсякденні проблеми, життя загалом, з якими ми стикаємося

Школа, яку я знехтував, у мене не було достатньої перспективи для мислення

А коли розумієш, робити це завжди пізно

Скільки не говори, не пояснюй молодим людям, вони тебе дратують

Але в 30 років ви вже не маєте таких орієнтирів, як у 16

Рости — знати зраду, ревнощі рідних

Якщо ви перейдете від залишків до франка в кишені

Ми знали, як залишатися єдиними, але не без розривів

Вирости означає вміти загоювати порізи

Подумайте про гордість, викиньте траву, листя

Коли ваші кореші мають справу, ін'єкційна смерть ходить навколо, труна

Або Зонц як місце останнього спочинку

У головах вмирають принци і принцеси

Як важко дорослішати, як повернутися в минуле?

Ніщо не так, як раніше

У глибині душі ми всі знаємо, яке життя

Ніхто не сприймає, ось у чому біда

Звідки ми, нас не вчили рости

Це життя, це наше життя

Ви повинні знати також чорношкірих, арабів, верхівку класу

Переосвічений, але роботи не знайшов

Скільки наших родичів у маєтках збожеволіло?

Через розбиті мрії, а коли ти програєш у нашому домі, куме, ти втрачаєш усе

Зростання означає бачити все це, хотіти все це мати

Запитайте себе, чому ми тут мріємо про Merco, про носіння coste-La

Молоді вогняні, ми закінчуємо озлобленими без соку

Робота на фабриці щодня, що світає

Я міг закінчити краще, можливо, закінчити погано

Все одно вирости, зневірися одягнись

Дитина, повна ілюзій, про яку я мріяв зараз

Але я хочу повернутися тепер, коли я подорослішав

Не всі походять з Нойгофа

І навіть хлопець із роботою та обов’язками

А жінка, ми завжди говоримо "коли я виросту"

Як важко дорослішати, як повернутися в минуле?

Ніщо не так, як раніше

У глибині душі ми всі знаємо, яке життя

Ніхто не сприймає, ось у чому біда

Звідки ми, нас не вчили рости

Це життя, це наше життя

Ми тримаємося разом, як Kool Shen і 4 My Peeps

Незважаючи на життєві примхи, я пояснюю тобі

Порізана жила, ув'язнений бетон, що росте у вічній невідповідності решті

Люди

У вас залишилася ця відкрита рана, яка кровоточить з дитинства

Я просто показую вам життя мільйонів дітей-іммігрантів

Я не хочу змушувати тебе плакати

Але зауважте

Рости - це виживати, без А.П.Л хто платить за квартиру?

Без R.M.I, скажіть, хто їсть?

У моєму місті одні біноси, кого це хвилює?

Зараз, зараз ми закладаємо живі тексти на велику платівку

Я б хотів, щоб Надір розділив наше щастя

Мустаф, я знову кохаю тебе, Карім, я знову тебе кохаю

Неподільні в серці ми залишаємось єдиними Н.А.П

Раніше у нас були мрії, тепер ми їх втілюємо

Рости стає нудно, у 2000 році мій аналіз

Як важко дорослішати, як повернутися в минуле?

Ніщо не так, як раніше

У глибині душі ми всі знаємо, яке життя

Ніхто не сприймає, ось у чому біда

Звідки ми, нас не вчили рости