Deeper Down - My Dying Bride

An unfortunate journey

Through a bleak sea of loneliness

I carved through the waves of grief

In a black vastness of self doubt

I have never felt so alone

So pitiful and wretched and low

I"m tried by a terrible wind

The misery and the pains blow

Fill my vast sails of ruin

Steer me toward a bleak end

A horizon of purples and reds

The still waters of my welcome end

The clouds of grey come overhead

A storm will hunt me down

And rip the guts out of my body

That I would surely drown

The unforgiving wind searches

LyricsAnd lashes me like a whip

The self-pity overwhelms me My heart sinks like a ship

Thrashing out at torment and pain

The maddened sea engulfs me I let myself be swallowed up The magnificent weight upon me Deeper I go, deeper down

Didn"t think it could get any blacker

The cold bites, the pressure builds

I think I no longer matter

Can"t tell if my eyes are open or closed

The grieving waters swallow

The pain I"m in through my life of sin

The Devil will doubtless follow

Loneliness is agony

For those of you who know

A war of grief and sadness rages

Through mind, body and soul

When lovers

die and friendships fade

Whin kin all lie forgotten

The gates of agony spew forth

Your memories, stinking and rotten

So deep now I feel so numb

I"m ravaged by utter loss

The guilt, the grief, the astounding pain

My body, they all will wash

I hope I ne"er return to life

Oh, Christ just let me go Let death devour my simple soul

Lest my misery grow

I quietly leave.

A lonely sight

Relieved of all my guilt

To join a wall of deepest Hell

The Devil himself has built.

Невдала подорож

Крізь похмуре море самотності

Я прорізався крізь хвилі горя

У чорному просторі самосумнів

Я ніколи не відчував себе таким самотнім

Такий жалюгідний, жалюгідний і низький

Мене випробовує жахливий вітер

Біда і біль віють

Наповни мої величезні вітрила руїною

Спрямуйте мене до похмурого кінця

Горизонт фіолетових і червоних кольорів

Тихі води мого вітаного кінця

Над головою з’являються сірі хмари

Буря переслідує мене

І вирвати кишки з мого тіла

Що я напевно потону

Шукає невблаганний вітер

Текст пісніІ б’є мене як батіг

Жаль до себе переповнює мене Моє серце тоне, як корабель

Розбиватися від мук і болю

Божевільне море поглинає мене Я дозволив поглинути Чудовий тягар на мені Глибше я йду, глибше

Не думав, що може стати чорнішим

Холод кусає, тиск підвищується

Мені здається, я більше не важливий

Не можу визначити, чи відкриті мої очі, чи закриті

Скорботні води ковтають

Біль, який я переживаю в моєму гріховному житті

Диявол, безсумнівно, піде за ним

Самотність — це агонія

Для тих із вас, хто знає

Розпалюється війна горя і смутку

Через розум, тіло і душу

Коли закохані

вмирають, а дружба згасає

Коли рідні всі лежать забуті

Ворота агонії вивергаються

Ваші спогади, смердючі й гнилі

Так глибоко зараз я відчуваю себе таким заціпенішим

Я спустошений повною втратою

Провина, горе, вражаючий біль

Тіло моє, вони всі вмиються

Сподіваюся, я ніколи не повернусь до життя

О, Христос просто відпусти мене Нехай смерть пожирає мою просту душу

Щоб моє нещастя не росло

Я тихо йду.

Самотнє видовище

Звільнений від усієї моєї провини

Приєднатися до стіни найглибшого пекла

Сам диявол побудував.