A Tapestry Scorned - My Dying Bride

‘Twas a frosted morn in winter deep

When Rosey left for wood

The fire was low just barely a glow

When Rosey left for wood

Upon the wall a tapestry hung

A farmyard, brook and lane

A pleasant scene, Naïve theme

With wheat and hay and grain

No figures old or young

The artist did include

But now upon that landscape fair

A woman rough and crude

Each day the image differed

The woman here and there

Then close like a portrait

It was Rosey standing there

I met a maid one summers day

I thought to make my wife

On getting home, the picture red

‘Twas Rosey with a knife!

My new love I took to see

The rocks above the lake

And to my sin I pushed her in

The smile on Rosey’s face

Days did pass and I grew old

But Rosey looked the same

My bones were stiff, and hair was grey

But Rosey looked the same

Upon the bed and almost dead

She looked down on me

From the tapestry threads her hand did reach

My spirit now set free

After a time my friends did come

And were sorry to see me pale

The priest said what he thought was right

And they carried me away

My home was cleared, history sold

Empty was my place

‘Cept a picture on the wall

Of lovers in embrace

«Це був морозний ранок взимку

Коли Розі пішла по дрова

Вогонь був низьким, ледь світилося

Коли Розі пішла по дрова

На стіні висів гобелен

Господарський двір, струмок і провулок

Приємна сцена, наївна тема

З пшеницею і сіном і зерном

Немає старих чи молодих фігур

Художник включив

Але тепер на той ландшафтний ярмарок

Жінка груба й груба

З кожним днем ​​образ змінювався

Жінка тут і там

Потім закрийте, як портрет

Там стояла Розі

Одного літнього дня я зустрів покоївку

Я думав зробити мою дружину

Повертаючись додому, зображення червоне

«Та була Розі з ножем!

Моє нове кохання, яке я взяв побачити

Скелі над озером

І до свого гріха я підштовхнув її

Посмішка на обличчі Розі

Минали дні, і я старів

Але Розі виглядала так само

Мої кістки були жорсткими, а волосся сиве

Але Розі виглядала так само

На ліжку і майже мертвий

Вона подивилася на мене зверху

З гобеленових ниток її рука таки дісталася

Мій дух тепер звільнений

Через деякий час прийшли мої друзі

І мені було шкода бачити мене блідою

Священик сказав те, що вважав правильним

І вони мене забрали

Мій дім був очищений, історія продана

Моє місце було порожнім

«Зробіть малюнок на стіні

Закоханих в обіймах