Cidadão Comum Refém - Mv Bill

Não somos poucos e somos muito loucos

Guerreiro é guerreiro de noite e de dia

Mv Bill, Charlie Brown Jr.

conexão Rio-Santos

Mexeu com a família agora se vira

Segura a seqüência segue a quadrilha

Toda vez a mesma história, criança correndo mãe chorando chapa quente

Tiro pra todo lado silêncio na praça, o corpo de um inocente

Chega a maldita polícia, chega a polícia, o medo é geral

Armado fardado carteira assinada com o ódio na cara pronto para o mal

Mais um preto que morre ninguém nos socorre a comunidade na cena

A arma dispara, o câmbio comenta, parece até cinema, não é

(É real) as armas não são de brinquedo

(Quando a policia invade a favela espalha terror e medo)

É gente da gente que não nos entende usam de violência

O corpo estendido no chão ao lado uma poça de sangue consequência

Do despreparo daqueles que eram pra dar segurança

E ganham aumento com bravura quando tudo termina em matança

Refém do medo, guerreiro do inferno guiado por Jesus

Na escuridão, tentando buscando achar uma luz

E por falar, fazendo uma curva uma viatura

Vou ter que dar uma parada porque, agora vou ter que levar uma dura

Como sempre acontece tapa no saco me chamam de preto abusado

Documento na mão, vinte minutos depois eu to liberado

É complicado ser revistado por um mulato fardado

Que acham que o preto favelado é o retrato-falado

Sempre foi assim, sim, covardia até o fim, fim

A porrada que bate na cara não dói no playboy porque só dói em mim

Programado pra matar (pá pá), atire depois pra perguntar

Se ele trabalhava ou se traficava só sei que deitado no chão ele tá

E gera revolta na cabeça da comunidade

Que é marginalizada pela sociedade

Que se cala escondida no seu condomínio

Na favela ainda impera a lei do genocídio

Noventa porcento da população não anda de arma na mão

Não confiam na proteção, medo de camburão

Vê cassetete na mão fica jogado no chão

Quando o ódio dominar, não vai sobrar ninguém

O mal que você faz reflete em mim também

Respeito é pra quem tem, pra quem tem (2X)

Autoridade vem e invade sem critério nenhum

O som da sirene o cheiro de morte, derrubaram mais um

Na frente do filho eles quebraram o pai

O Zé povinho fardado vem, entra, mata e sai

Sem ser julgado corrompido, alienado, revoltado, fracassado

Vai pintando esse quadro

O quadro do filme da sua vida (da sua vida)

O quadro de vidas e vidas da maioria esquecida

Decorrente do descaso e da corrupção

Moleque cresceu não tinha emprego então virou ladrão

Menor bolado por aqui tem de montão

Morre um nasce um monte com maior disposição

E o pensamento de todos aqueles que à lei das favelas são fiéis

(A revolta te consome da cabeça aos pés)

A falta de perspectiva

Sem a possibilidade de escolher o que é melhor pra sua vida

O que gera revolta na cabeça da comunidade

Que é marginalizada pela sociedade

Que se cala escondida no seu condomínio

Na lei da favela ainda impera o genocídio

Sua dura vida lhe ensinou a caminhar com as próprias pernas

Resta agora você se livrar do mal que te corrói e te destrói

Porque o crime não é o creme bota a cara Mister M

(Qual é, mané? O que que há? Vacilou virou Mun-Rá!)

Não é somente a favela que é condenada a viver a luz de velas

Tática de guerra, tiro não me enterra, capitão do mato 5 pra atirar e não erra

Depois que descobre que o cara deitado no chão era inocente

Revolta na mente favela que sente, ódio toma conta de muita gente

Todo mundo pra rua querendo bota fogo no pneu

Querem se manifestar por que alguém morreu

Só a mãe que vai chorar sabe o que perdeu

Tem rua fechada, carro parado

Camisa na cara, piloto assustado

Relógio roubado, busão ta quebrado

Neguinho bolado, caminhão saqueado

Batalhão de choque de porrete na mão

Tiro para o alto pra assustar multidão

Tira o pino da granada de efeito moral

Nessa hora todo mundo apanha igual marginal

E chega o BOPE de preto botando geral pra correr

Saia voado se não quer morrer

Se pegar te esculacha

Bomba de gás, bala de borracha

A manifestação que era pra ser contra violência

Deixa mais feridos como consequência

Manda a molecada pra casa, tira a barricada, a pista liberada

Não acontece nada, multidão se cala

Hoje eu vou falar tudo que acontece na favela não abala ninguém

Pedir ajuda a quem?

Veja o que tem, o povo ta sem

Somos do bem, falta ou não alguém?

Só resta o choro e o lamento da família dos amigos

Que perderam muitos queridos

Procure Deus e diga amém

De boca fechada para o seu próprio bem

Teve um menor de camisa na cara que deu uma pedrada no guarda que tava

Baixando a porrada e que não aceitava que aquilo rolava, o morro chorava

Peço proteção de quem não teme nada, só mais confusão e mais gente machucada

Favela ocupada, o medo dominando quem é trabalhador fica em segundo plano

O sangue marcando, o povo enterrando imposto pagando, desacreditando

Justiça clamando, por Deus implorando por almas orando com a vida jogando

(Favela ocupada por uma semana vivendo em clima de tensão

Quem tenta esquecer não consegue se lembra quando vê o sangue no chão

A comunidade ainda assustada aos poucos retorna ao seu dia-a-dia

Lágrima seca mente prepara o corpo pra próxima covardia)

Нас не мало, і ми дуже божевільні

Воїн є воїн і вночі, і вдень

Мв Білл, Чарлі Браун мл.

Сполучення Ріо-Сантос

З родиною возився, тепер крутиться

Утримуйте послідовність, стежте за бандою

Кожного разу та сама історія, дитина біжить, мати плаче на гарячій плиті

Стрілянина всюди тиша на площі, тіло невинного

Приїжджає клята поліція, приїжджає поліція, страх загальний

Озброєний гаманець у формі, підписаний ненавистю на обличчі, готовий до зла

Інший темношкірий чоловік, який помер, ніхто не допомагає нам, спільноті на сцені

Гармата стріляє, обмін коментарями, це навіть схоже на фільм, чи не так?

(Це справжня) зброя не іграшка

(Коли поліція вторгається у фавелу, це поширює жах і страх)

Це люди з людей, які нас не розуміють, застосовують насильство

Тіло розкинулося на підлозі біля калюжі крові

Від непідготовленості тих, хто мав забезпечувати безпеку

І вони заробляють підвищення хоробрістю, коли все закінчується вбивством

Заручник страху, воїн пекла, керований Ісусом

У темряві, намагаючись знайти світло

І якщо говорити про автомобіль, який повертає

Мені доведеться зробити перерву, тому що зараз мені доведеться пережити важкий час

Як завжди буває, ляпають у мішок, вони називають мене зловживаним чорним

Документ на руках, через двадцять хвилин мене відпускають

Обшукувати мулат у формі – це складно

Хто вважає, що preto favelado — це розмовний портрет

Завжди так було, так, боягузтво до кінця, до кінця

Побиття, яке б’є по обличчю, не шкодить playboy, тому що це шкодить лише мені

Запрограмований на вбивство (лопата лопата), стріляти пізніше просити

Якщо він працював чи торгував, я знаю лише те, що він лежить на підлозі

Це породжує бунт у голові громади

Кого маргіналізує суспільство

Це приховано у вашому кондомініумі

У фавелах досі панує закон геноциду

Дев'яносто відсотків населення не носить зброї

Вони не довіряють захисту, бояться вантажівки

Бачить ключку в руці, кидає її на підлогу

Коли домінує ненависть, нікого не залишиться

Зло, яке ви робите, також відображається на мені

Повага до тих, хто має, до тих, хто має (2X)

Влада приходить і вторгається без жодних критеріїв

Звук сирени запах смерті, збив іншого

На очах у сина зламали батька

Зе люди в уніформі приходять, входять, вбивають і йдуть

Не будучи засудженим зіпсованим, відчуженим, повсталим, невдалим

Піди розмалюй цю картину

Кадр фільму твого життя (твого життя)

Каркас життя та життя забутої більшості

Через нехтування та корупцію

Хлопець виріс, не мав роботи, тому став злодієм

У менших людей тут багато

Один помирає багато народжується з більшою вдачею

І думка про всіх тих, хто вірний закону фавел

(Бунт поглинає вас з ніг до голови)

Відсутність перспективи

Без можливості вибрати те, що краще для вашого життя

Що породжує бунт у голові громади

Кого маргіналізує суспільство

Це приховано у вашому кондомініумі

У законі фавели досі панує геноцид

Важке життя навчило його ходити своїми ногами

Тепер вам залишилося позбутися зла, яке вас роз'їдає і губить

Тому що злочин — це не крем, який намазує обличчя, містер М

(Що трапилося, мудаку? Що сталося? Він кинувся на Мун-Ра!)

Це не лише фавела, яка приречена жити при світлі свічок

Тактика війни, стрілянина мене не ховає, капітан куща 5 стріляти і не промахуватися

З’ясувавши, що хлопець, який лежав на підлозі, невинний

Бунт у розумі фавел, який відчуває, ненависть опікується багатьма людьми

Усі на вулиці хочуть підпалити шину

Вони хочуть висловитися, чому хтось помер

Лише мати, яка збирається плакати, знає, що втратила

Там закрита вулиця, зупинилася машина

Сорочка в обличчя, наляканий пілот

Вкрали годинник, розбили автобус

Сміливий ніггер, пограбована вантажівка

Ударний батальйон з дубиною в руках

Високий удар, щоб налякати натовп

Зніміть шпильку з гранати морального ефекту

Тоді всі отримують однакові маргінали

І BOPE чорним налаштуванням загального запуску

Відлітай, якщо не хочеш померти

Якщо ви зловите ескулачу

Бензонасос, гумова куля

Демонстрація, яка мала бути проти насильства

В результаті залишає більше травм

Відпустіть дітей додому, приберіть барикаду, смуга очищена

Нічого не відбувається, натовп замовкає

Сьогодні я розповім про те, що все, що відбувається у фавелі, нікого не стосується

Просити допомоги в кого?

Подивіться, що у вас є, без людей

У нас все добре, когось не вистачає чи ні?

Залишився лише плач і скорбота родини друзів

хто втратив багатьох дорогих людей

Шукай Бога і скажи амінь

Тримайте язик за зубами для вашого ж блага

Був лессер, одягнений у сорочку в обличчя, який кинув камінь у охоронця, який був

Завантаживши побиття і не прийнявши, що це сталося, пагорб плакав би

Я прошу захисту від тих, хто нічого не боїться, лише більше плутанини та більше болю для людей

Окупована фавела, на задньому плані домінує страх, хто є робітником

Кров’яне клеймо, люди, які ховають плату податків, дискредитація

Справедливість волає, бо Бог благає душі, які моляться разом із грою життя

(Фавела окупована протягом тижня, живучи в атмосфері напруги

Ті, хто намагаються забути, не можуть згадати, коли бачать кров на підлозі

Громада, все ще налякана, поступово повертається до повсякденного життя

Сухі сльози готують тіло до наступного боягузтва)