Не узнаю (Outro) - musica di strada

Я смотрю на себя как на чужого.

В страхе не узнать чего нибудь нового.

Вагоны летят, скоростью эстакад,

Скоростью световых волн.

Снова через себя.

Снова смех потеряв.

Снова в груди оставив

Тот выстрел.

С новостью не бежать.

В снах больше не летать.

С нами не покидать,

Тех мыслей..

Я смотрю на себя как на чужого.

В страхе не узнать чего нибудь нового.

Дать это слово вам.

Чтобы не плакали,

Чтобы не таяли.

Я смотрю на себя как на чужого,

В страхе не узнать чего-нибудь нового.

Как-то тускло

Все обрюзгло

Люди перемещаются.

Снова утро

Перламутровый рассвет

Улыбается.

Ветер обнимает снова нас с тобой.

Тысячи рассветов вместе над землёй.

И только ты одна вновь стоишь у окна.

В тишине ночной говоришь сама с собой.

Я дивлюся на себе, як на чужого.

У страху не впізнати чогось нового.

Вагони летять, швидкістю естакад,

Швидкість світлових хвиль.

Знову через себе.

Знову сміх втративши.

Знову в грудях залишивши

Той постріл.

З новиною не тікати.

У снах більше не літати.

З нами не покидати,

тих думок.

Я дивлюся на себе, як на чужого.

У страху не впізнати чогось нового.

Дати це слово вам.

Щоб не плакали,

Щоб не танули.

Я дивлюся на себе як на чужого,

У страху не впізнати чогось нового.

Якось тьмяно

Все обрюзгло

Люди рухаються.

Знову ранок

Перламутровий світанок

Усміхається.

Вітер знову обіймає нас з тобою.

Тисячі світанків разом над землею.

І тільки ти одна знову стоїш біля вікна.

У нічній тиші говориш сама з собою.