Occhiali da luna - Murubutu, Dutch Nazari, Willie Peyote

E là la notte si strusciava sopra i muri in centro

Dalla via del decumano fino all’ateneo

Poi strisciava fra i lampioni per guardarsi meglio

E balbettava due, tre nomi con le luci al neon

La città che s’accascia su un fianco

Col capo sul marmo, chiude gli occhi e dentro ad una via

Ha un altro sguardo, col cardio più calmo, lo spasmo è in ritardo

Ed il silenzio muta in melodia

E fuori il cielo è tutto a blocchi scuri, a tocchi cupi

Che qua ad occhi aperti è come ad occhi chiusi

Chiuso dentro al suo studio, nel buio

Uno scrittore accende il lume e inizia la bugia

E coi suoi occhi traccia i segni, sparge i semi

E nella notte li feconda con un solo morso

Mentre la pioggia spazza i cieli, batte i piedi

Porta a terra ogni pensiero che volava via

Lasciando il posto all’ipnosi di un alias

Finzioni che scambian elettroni nell’aria

Offrendo i polsi, narcosi dell’alba

Tutta la notte fra i bagliori della sua poesia

Ed ogni dubbio sembra frutto di un piano

E a un certo punto sembra tutto più umano

Quando c'è buio vedo tutto più chiaro

La notte è nella penna e resta in sua balia-ia

Partirò

Mentre tutti gli altri dormono

E la notte è scura

E userò

Per vedere meglio al buio

E non aver paura

Occhiali da luna

Sto affinando le conoscenze

Sto curando le sofferenze

Senza leggere le avvertenze

Sto ignorando le conseguenze

Finisce l’estate, arriva un altro autunno

Giornate stonate, io non le autotunno

La notte mi accarezza e quando arriva il buio

Ci osserva taciturno darci baci a turno

Scrivo solo di notte da questa parte del mondo

Come chi dall’altra scrive solo di giorno

Dolce nostalgia figlia di un ricordo

La penna sa la via e danza sopra al foglio

Le migliori idee volano basse

A volte le intercetto quando sono steso a letto

E allora mi alzo per andare a scriverle di getto

Cercando di far piano come i gatti sopra al tetto

Perché tu ti addormenti di sera e ti risvegli col sole

Esattamente come la canzone

Con tutto che io non voglio svegliarti

E va a finire che poi respiro piano per non far rumore

Partirò

Mentre tutti gli altri dormono

E la notte è scura

E userò

Per vedere meglio al buio

E non aver paura

Occhiali da luna

E spesso me ne vado solo per sentire il suono della porta

Alle mie spalle mentre scendo 'sti gradini tre alla volta

E lei dormiva o forse se n'è accorta e pensa

Dire ciao stasera era già troppa confidenza

E la confidenza è un’arma a doppio taglio

Quando il suo pensiero mi tiene al guinzaglio

Quando fuori è freddo ed io sono il solo a camminare

Mangio 'sta notte come fossi in chimica, senza masticare

Nel silenzio siamo complici

Avvolto da 'sti portici

La strada è un foglio bianco e queste gambe sono forbici

Io sono leggenda finché non si sveglian tutti

Mi godo questo limbo in cui non serviranno trucchi

E quell’auto in lontananza

Sull’asfalto bagnato sembra il fruscio di un vinile su cui tu sai

È incisa una canzone che conosci a memoria

Ne sei sicuro ma non parte mai

Io non so cos'è l’ispirazione

Mi trova lei a sua discrezione

Le canzoni nascono da sole

Come i vampiri scappano col sole

Partirò

Mentre tutti gli altri dormono

E la notte è scura

E userò

Per vedere meglio al buio

E non aver paura

Occhiali da luna

А там ніч терла стіни в центрі

Від via del decumano до університету

Потім він поліз серед вуличних ліхтарів, щоб краще роздивитися себе

І заїкалися два, три імені з неоновими вогниками

Місто, що руйнується на боці

Поклавши голову на мармур, він закриває очі і потрапляє на вулицю

У нього інший вигляд, при більш спокійному кардіо, спазм затягується

І тиша змінюється на мелодію

А за межами небо все в темних брилах, з темними штрихами

Те, що тут з відкритими очима, як із закритими очима

Замкнений у своєму кабінеті, у темряві

Письменник запалює лампу і починає брехню

І очима обстежує прикмети, сіє насіння

А вночі запліднює їх одним укусом

Коли дощ змітає небо, він тупає ногами

Відкиньте всі думки, які відлетіли

Поступаючись місцем гіпнозу псевдоніма

Вигадки, що обмінюються електронами в повітрі

Пропонування зап'ястя, наркоз світанку

Всю ніч у сяйві його поезії

І кожен сумнів, здається, є результатом плану

І в якийсь момент все це здається більш людським

Коли темно, я бачу все ясніше

Ніч у загоні і залишається на її милість

я піду

Поки всі інші сплять

А ніч темна

І я скористаюся

Щоб краще бачити в темряві

І не бійся

Місячні окуляри

Я відточую свої знання

Я опікуюся стражданнями

Не читаючи попереджень

Я ігнорую наслідки

Літо закінчується, настає ще одна осінь

Погані дні, я на них не впадаю

Ніч пестить мене і коли стемніє

Він спостерігає за нами, по черзі цілує нас

Я пишу тільки вночі на цьому кінці світу

Як і ті, хто, навпаки, пише лише вдень

Солодка ностальгія, дочка пам'яті

Перо знає дорогу і танцює на аркуші

Найкращі ідеї літають низько

Іноді я ловлю їх, коли лежу в ліжку

А потім я встаю, щоб піти й одразу написати їй

Намагається бути тихим, як коти на даху

Бо ти ввечері засинаєш і прокидаєшся з сонцем

Так само як і пісня

При всьому цьому я не хочу тебе будити

І виходить, що я потім дихаю повільно, щоб не шуміти

я піду

Поки всі інші сплять

А ніч темна

І я скористаюся

Щоб краще бачити в темряві

І не бійся

Місячні окуляри

І часто я виходжу, щоб просто почути звук дверей

За мною, коли я спускаюся цими сходинками по три

А вона спала чи, може, помітила і думає

Привітатися сьогодні ввечері було вже надто впевненістю

А впевненість – це палка з двома кінцями

Коли його думка тримає мене на повідку

Коли на вулиці холодно і я один гуляю

Я сьогодні ввечері їв, як на хімії, не жуючи

У тиші ми співучасники

Загорнуті в ці аркади

Дорога — чистий аркуш, а ці ніжки — ножиці

Я легенда, поки всі не прокинуться

Я насолоджуюся цим підвішенням, де не потрібні хитрощі

І ця машина вдалині

На мокрому асфальті здається шелест вінілу, про який ти знаєш

Викарбувана пісня, яку ви знаєте напам’ять

Ви впевнені в цьому, але воно ніколи не починається

Я не знаю, що таке натхнення

Вона знаходить мене на свій розсуд

Пісні народжуються самі собою

Як вампіри тікають разом із сонцем

я піду

Поки всі інші сплять

А ніч темна

І я скористаюся

Щоб краще бачити в темряві

І не бійся

Місячні окуляри