The Final Course - Mudhoney

I stare into a belly through the eyes of a beast

Made a toast to life and commence the feast

We chewed up mitten creams till our mouths would ooze and foul

Devour man from meat, sucking marrow from the bone

Washed it down with wine, Vintage 1953

Leaned back in our chairs, sucked a bone and picked our teeth

Gazing at our bellies, I watched the unfolding of time

Stricken by a bolt eyed brother, there’s no way that child is mine

Silence gripped the table till the sobbing began

And her console and the scolding from the wives of all the men

To glare down at the plates, faces flushing red

The women now demanded a platter with my head

The knowledge in my head fit the anger in my heart

The vomit in my hands meant the chocking will soon start

I grabbed the throat of the nearest shrew, she was sitting at my right

Someone brained me with a skillet, boom boom, out go the lights

I was watching from above my body

Face down on the floor

They gathered round my carcass, gasping in horror

What do we do about the body, someone cried

I heard them without a body, «there can be no trial»

But the meat all quickly changed and they all got down to work

That is how it was I who became the final course

Я дивлюсь у живіт очима звіра

Проголосили тост за життя та розпочати свято

Ми розжовували креми для рукавиць, аж поки з рота не сочився і не засмутився

Пожирає людину з м'яса, висмоктуючи мозок з кістки

Запивається вином, марочний 1953 рік

Відкинулися на спинку крісел, смоктали кістку й вирвали зуби

Дивлячись на наші животи, я спостерігав, як розгортається час

Вражений братом із глухими очима, немає вимоги, щоб ця дитина моя

Тиша стискала стіл, доки не почалися ридання

І її втіха, і лаяння від дружин усіх чоловіків

Щоб дивитися вниз на тарілки, обличчя червоніють

Тепер жінки вимагали тарілку з моєю головою

Знання в моїй голові відповідають гніву в моєму серці

Блювота в моїх руках означала, що скоро почнеться задушення

Я схопив за горло найближчу землерийку, вона сиділа праворуч від мене

Хтось придумав мені сковорідку, бум-бум, гасне світло

Я дивився згори тіла

Лицьовою стороною вниз на підлогу

Вони зібралися навколо моєї туші, задихаючись від жаху

"Що ми робимо з тілом", - кричав хтось

Я чув їх без тіла, «не може бути суду»

Але м’ясо швидко змінилося, і всі приступили до роботи

Ось так я став останнім курсом