Моя дорогая - Моя дорогая

Время в настенных часах

Правда в оборванном сне

Жизнь на небесах

Жизнь с крылом на спине

Невыносимо проста

Свечной тропинкой к себе вдоль крыльев

Нервно хватает с куста

Слова, словно ягоды, вместе с пылью

Моя дорогая, я не так далеко

Ты можешь убить меня не обнимая

Моя дорогая...

Горький кофе к утру

Сносились глаза как подковы

Не замечаю как вру

Себе самому про кого-то другого

Такого же в том же окне

На тех же словах помешавшись поздно

Расковыряв в простыне небо, а в небе застывшие звезды...

Моя дорогая, я не так далеко

Ты можешь убить меня не обнимая

Моя дорогая...

Тонкая площадь руки

В ней сырость трамвайных колец

Я хотел бы с другой ноги

Пройти этот путь из начала в конец

Прямо по линии жизни

Вдоль серых промокших домов тетрадных

Что бы не выдумать лишний

Сомнительный повод вернуться обратно

Моя дорогая, я не так далеко

Ты можешь убить меня не обнимая

Моя дорогая...

...я не так далеко

...я не так далеко

...я не так далеко

...я не так далеко

...я не так далеко

Час у настінному годиннику

Правда в обірваному сні

Життя на небесах

Життя із крилом на спині

Нестерпно проста

Свічковою стежкою до себе вздовж крил

Нервово вистачає з куща

Слова, мов ягоди, разом із пилом

Моя люба, я не так далеко

Ти можеш убити мене не обіймаючи

Моя люба...

Гірка кава до ранку

Зносилися очі як підкови

Не помічаю як брешу

Собі самому про когось іншого

Такого ж у тому ж вікні

На тих же словах збожеволівши пізно

Розколупав у простирадлі небо, а в небі застиглі зірки...

Моя люба, я не так далеко

Ти можеш убити мене не обіймаючи

Моя люба...

Тонка площа руки

У ній вогкість трамвайних кілець

Я хотів би з іншої ноги

Пройти цей шлях з початку до кінця

Прямо по лінії життя

Вздовж сірих промоклих будинків зошитних

Що б не вигадати зайвий

Сумнівна нагода повернутися назад

Моя люба, я не так далеко

Ти можеш убити мене не обіймаючи

Моя люба...

...я не так далеко

...я не так далеко

...я не так далеко

...я не так далеко

...я не так далеко