The House at Pooneil Corners - MotorPsycho

You &me we keep walkin’around &we see

All the bulsht around us You try &keep your mind on what’s going down

Can’t help but see the rhinocerous around us

&you wonder what you can do

&you do what you can

To get bald &hi

&you know I’m still goin’need you around

You say it’s healing but nobody’s feeling it Somebody’s dealing — somebody’s stealing it You say you don’t see &you don’t

You say you won’t know &you won’t let it come

Everything someday will be gone except silence

Earth will be quiet again

Seas from clouds will wash off the ashed of violence

Left as the memory of men

There will be no survivor my friend

Suddenly everyone will look surprised

Stars spinning wheels in the skies

Sun is scrambled in their eyes

While the moon circles like a vulture

Someone stood at a window &cried

'One tear I thought that should stop a war

But someone is killing me'

&that's the last hour to think anymore

Jelly &juice &bubbles — bubbles on the floor

Castles on the cliffs vanish

Cliffs like heaps of rubbish

Seen from the stars hour by hour

As splintered scraps &black powder

From here to heaven is a scar

Dead center — deep as death

All the idiots have left

Epitaph

The cows are almost cooing

Turtle doves are mooing

Which is why a poo is pooing

In the sun

Sun.

Ти і я ми продовжуємо ходити й бачимо

Усе, що нас оточує. Ви намагаєтеся &зберегти свою думку про те, що відбувається

Ми не можемо не бачити носорога навколо нас

& вам цікаво, що ви можете зробити

&ви робите те, що можете

Щоб облисіти &привіт

і ти знаєш, що ти мені все ще потрібен

Ви кажете, що це лікує, але ніхто цього не відчуває Хтось має справу — хтось краде Ви кажете, що не бачите і не бачите

Ви кажете, що не дізнаєтесь і не дозволите цьому надійти

Все колись зникне, окрім тиші

На Землі знову затихне

Моря з хмар змиють попіл насильства

Залишилося як пам’ять чоловіків

Мій друг, не залишиться в живих

Раптом усі будуть виглядати здивованими

У небі крутяться зірки

В їхніх очах вибивається сонце

Поки місяць кружляє, як гриф

Хтось стояв біля вікна й плакав

«Я думав, що одна сльоза має зупинити війну

Але хтось мене вбиває

&це остання година, щоб думати

Желе і сік і бульбашки — бульбашки на підлозі

Замки на скелях зникають

Скелі, як купи сміття

Побачений із зірок година за годиною

Як подрібнені обрізки й чорний порошок

Звідси до неба шрам

Мертвий центр — глибокий, як смерть

Всі ідіоти пішли

Епітафія

Корови майже воркують

Мучать горлиці

Ось чому калкає

На сонці

сонце.