Mørkets Monolitter - Mortem

Stille vandrer vi under skyggetak

Lar oss drukne i skumringens drakt

Med nakne grener mot månen skjør

Gripende skygger med sprikender klør

Ranke spyd fra mørkets oven

Stolt og spent av jordens styrke

I skyggens dyp-dunkel og rå

Gamlegrå strekker seg nå

I mørket der, en hviskende sang

Sløret glir vi inn, in ingenmannsland

Der svøpende tanker, atter vil komme

Falmende lys, når dagen er omme

Fra lys til skumringens land

I skyggens dypsørgmodig klang

Langsomt kveles og slukkes den rått

Sort den dekker med sin kappe

Beksvart lukker seg om

Mørkets kyss, kun stillhetens flom

Blant skogens ruvende, monolitter

Nattens kalde hand, der smitter

Тихо ходимо під тінистими дахами

Давайте потонемо в костюмі сутінків

З голими гілками проти місяця тендітні

Захоплюючі тіні з розщепленими кігтями

Прямі списи з вершини темряви

Гордий і схвильований силою землі

У глибокій темряві й сирій тіні

Старий сірий тепер розширюється

Там у темряві пісня шепіт

Ми ковзаємо в завісі, на нічийну землю

Туди розгортаються думки, прийдуть знову

Згасає світло, коли день закінчується

Від світла в країну сутінків

У глибокому скорботному тоні тіні

Повільно задушіть і погасіть його в сирому вигляді

Чорний він покриває своєю мантією

Відповідь закривається

Поцілунок темряви, тільки повінь тиші

Серед високих монолітів лісу

Холодна рука ночі заразна