Oppressive Doubt - MORNA

Just walking around this evening…,

…desire breathing for another being…,

It all forces me to bring another dawn,

Or in your life am I just another pawn?

Allowed you to slink into my life without further meaning,

Viscerally built up, for some reason feeling.

At dusk I kept in mind your unfilled smile, the only picture for a while I had,

That desperate hope, for that time I’ve fed,

But in (the) day of belief, we’ve never met.

Even though everything between us was said.

Просто гуляв сьогодні ввечері…,

…бажання дихати для іншої істоти…,

Все це змушує мене принести інший світанок,

Або у твоєму житті я ще один пішак?

Дозволив тобі прокрастися в моє життя без подальшого сенсу,

Внутрішньо збудований, чомусь відчуваючи.

У сутінках я тримав на пам’яті твою незаповнену усмішку, єдину картину, яка має допоки,

Ця відчайдушна надія, за той час, яку я живив,

Але в (той) день віри ми ніколи не зустрічалися.

Хоча між нами все було сказано.