Колыбельная о монстрах - Moriko

Монстры и Чудовища

Подлунного мира

Не явятся без спроса.

Так просто некрасиво.

Раз люди их пугаются,

Боятся встречи лично,

То монстрам здесь разгуливать

Ну просто неприлично.

Ну просто неприлично.

Чудовища стараются

Не напугать клыками

Ребёнка или барышню

И убегают сами.

Приходится чудовищам

В пыли под кроватью

Весь день от света прятаться,

Нам не мешать некстати.

Нам не мешать некстати.

И грустно им от этого

И монстры даже плачут

Что никому не нужные

И ничего не значат.

Зачем же их придумали?

Зачем на свет явили?

Порою люди злобные.

Монстры не такие.

Монстры не плохие.

И в жизни человеческой

От них не станет хуже,

Если бы хоть изредка

Мы звали их на ужин.

И монстры будут счастливы,

И нам приятно будет.

Чудовища — хорошие.

Монстры тоже люди.

Монстры тоже люди.

Монстри та Чудовиська

Підмісячного світу

Чи не з'являться без попиту.

Так просто негарно.

Раз люди їх лякаються,

Бояться зустрічі особисто,

То монстрам тут розгулювати

Ну, просто непристойно.

Ну, просто непристойно.

Жахи намагаються

Не налякати іклами

Дитину чи панночку

І тікають самі.

Доводиться чудовиськам

У пилу під ліжком

Весь день від світла ховатися,

Нам не заважати недоречно.

Нам не заважати недоречно.

І сумно їм від цього

І монстри навіть плачуть

Що нікому не потрібні

І нічого не означають.

Навіщо їх придумали?

Навіщо на світ явили?

Часом люди злісні.

Монстри не такі.

Монстри хороші.

І в житті людському

Від них не стане гірше,

Якби хоч зрідка

Ми звали їх на вечерю.

І монстри будуть щасливі,

І нам буде приємно.

Потвори — добрі.

Монстри також люди.

Монстри також люди.