Nemesis - Morgoth

Through the ghoul-guarded gateways of slumber

Past the wan-mooned abysses of night

I have lived o’er my lives without number

I have sounded all things with my sight

I have whirled with the earth at the dawning

When the sky was a vaporous flame

I have seen the dark universe yawning

Where the black planets roll without aim

Is this my nemesis?

This is my nemesis

I had drifted o’er seas without ending

Under sinister grey-clouded skies

That the many-forked lightning is rending

That resound with hysterical cries

I have plunged like a deer through the arches

Of the hoary primordial grove

Where the oaks feel the presence that marches

And stalks on where no spirit dares rove

Is this my nemesis?

This is my nemesis

(I have stumbled by cave-ridden mountains

That rise barren and bleak from the plain

I have drunk of the fog-foetid fountains

That ooze down to the marsh and the main)

(I have peered from the casements in wonder

At the mouldering meadows around

At the many-roofed village laid under

The curse of a grave-girdled ground)

(I have whirled with the earth at the dawning

When the sky was a vaporous flame

I have seen the dark universe yawning

Where the black planets roll without aim)

Is this my nemesis?

This is my nemesis

Is this my nemesis?

This is my nemesis

Через ворота сну, що охороняються упирами

Повз безодні ночі, що тьмяніли

Я прожив своє життя без числа

Я все прослухав своїм зором

Я крутився із землею на світанку

Коли небо було пароподібним полум’ям

Я бачив, як темний всесвіт позіхає

Де чорні планети котяться без цілі

Це мій немезида?

Це мій немезида

Я без кінця дрейфував по морях

Під зловісними сірими хмарами неба

Що багатороздвоєна блискавка розриває

Це лунає істеричними криками

Я занурився, як олень крізь арки

Сивого первісного гаю

Там, де дуби відчувають присутність, що марширує

І крокує туди, де жоден дух не сміє блукати

Це мій немезида?

Це мій немезида

(Я наткнувся на гори, пов’язані з печерами

Що височіють безплідні й похмурі з рівнини

Я випив туманно-чудових фонтанів

Це сочиться до болота та головного)

(Я з подивом виглянув із стулок

На гнійних луках навколо

На багатокришому селі, закладеному під

Прокляття опоясаної могилою землі)

(Я крутився із землею на світанку

Коли небо було пароподібним полум’ям

Я бачив, як темний всесвіт позіхає

Де чорні планети котяться без цілі)

Це мій немезида?

Це мій немезида

Це мій немезида?

Це мій немезида