A Final Farewell - Morgana Lefay

Hangman’s dais

Not far from the crossfire stake

She stands there concealed with her cloak

Remembering her father’s last words;

«Goodnight my precious

Flee from this town while you can»

Her sense fills with anger and sorrow

Her tears make her freeze in the chill

…So alone

Leave her father alone

…So alone

God, leave him alone

Towards the fire

She looks at his eyes with despair

His body is weak, and he’s bleeding

From wounds made by iron and chains

…So alone

Leave her father alone

…So alone

God, leave him alone

A final goodbye

A silent farewell from his eyes

He’s laughing and gives her a grin

Through the madness, he still understand…

…That it’s her

Rememering her eyes

…It is her

Through the madness he cries

Помост шибеника

Неподалік від перехресного вогню

Вона стоїть там, прихована своїм плащем

Згадуючи останні слова свого батька;

«На добраніч, моя дорогоцінна

Тікай з цього міста, поки можеш»

Її почуття наповнюються гнівом і сумом

Її сльози завмирають від морозу

…Так самотній

Залиш її батька в спокої

…Так самотній

Боже, залиш його в спокої

Назустріч вогню

Вона з відчаєм дивиться на його очі

Його тіло слабке, він стікає кров’ю

Від ран, нанесених залізом і ланцюгами

…Так самотній

Залиш її батька в спокої

…Так самотній

Боже, залиш його в спокої

Остаточне прощання

Німе прощання з його очей

Він сміється й усміхається їй

Через божевілля він досі розуміє…

...Що це вона

Згадуючи її очі

…Це вона

Через божевілля він плаче