Long Lost To Where No Pathway Goes - Moongates Guardian

My star, I saw it high and far

At the parting of the ways

A light on the edge of the outer night

Like silver set ablaze

Where the round world plunges steeply down

But on the old roads goes

As an unseen bridge that on arches runs

To coasts that no man knows

I would not find the burning domes and sands

Where reigns the sun, nor dare the snows

Nor seek in mountains dark the landscapes of the men

Long lost to where no pathway goes

But where they bloom those flowers fair

In what air or land they grow

What words beyond the world I heard

If you would seek for know

In a boat then, brother, far afloat

You must labour in the sea

And find yourself things out of mind:

You will learn no more of me

I would not find the burning domes and sands

Where reigns the sun, nor dare the deadly snows

Nor seek in mountains dark the landscapes of the men

Of long lost to where no pathway goes

There the twain enfolded

Phantom twilight, phantom twilight

And dim the mazes dark, unholy

I would never find the burning domes and sands

Where reigns the sun, nor dare the snows

Nor seek in mountains dark, the landscapes of the men

Long lost to whom no pathway goes

Моя зірка, я бачив це високо й далеко

На розході шляхів

Світло на краю зовнішньої ночі

Як срібло, що горить

Де круглий світ круто падає вниз

Але по старих дорогах йде

Як невидимий міст, що тягнеться по арках

До берегів, яких ніхто не знає

Я не знайшов палаючих куполів і пісків

Де панує сонце, ані сміють сніги

Не шукайте в темних горах краєвидів людей

Давно загублений туди, куди не веде жоден шлях

Але там, де цвітуть ті квіти ярмарок

У якому повітрі чи землі вони ростуть

Які слова за межами світу я почула

Якщо ви шукаєте інформацію

То в човні, брате, далеко на плаву

Ви повинні працювати в морі

І знайди собі речі з розуму:

Ти більше не дізнаєшся про мене

Я не знайшов палаючих куполів і пісків

Там, де панує сонце, не сміє смертельний сніг

Не шукайте в темних горах краєвидів людей

Давно втраченого туди, куди не веде жоден шлях

Там двійні загорнулися

Примарні сутінки, фантомні сутінки

І тьмяніють лабіринти темні, нечестиві

Я ніколи б не знайшов палаючих куполів і пісків

Де панує сонце, ані сміють сніги

Не шукайте в темних горах, краєвидів людей

Давно втрачений, до якого жоден шлях не йде