Scourge - Monotheist

We are the transgressors

We are the ones marked for death

Since the dawn of man

Steeped in sin we toiled through

Lifetimes of sorrow and ages of suffering

Led into darkness by the Serpent’s tongue

By our own choices we lost Paradise

By our own volition we have trespassed Your law

Peerless destroyers of all we were entrusted with

Sentencing our hope to die with scornful arrogance

Time and time again

We are the killers

We deserve nothing but the flame

Our destiny to be cast away

Into everlasting darkness

Consumed and forgotten

For we were endowed with perfection

The immaculate forgone

To assume the decadent form of pride

We deserve nothing but the agony of abandonment

Nothing but the pain of the fire

The gnashing of teeth

And the weeping of the unworthy

There is nothing we can do

There is nothing we can do

There is nothing we can do

By our own power

Striving in vain to attain the divine

Only to fall short endlessly

Returning to the pit of despondency

The scourge born by our own hands

Yet, despite our shortcomings

You provide to us unfathomable grace

Perfect mercy to sustain the tainted race

And carry them to their lost country

Back to the paradise promised as an inheritance

Faith trumps our futile efforts to gain righteousness

Accept the life given to save us all

Thereby averting the path to damnation:

Separation from eternal life

The justice we truly deserve

Ми порушники

Ми позначені на смерть

З самого початку людини

Занурені в гріх, ми мучилися

Життя смутку й віки страждань

Введений у темряву язиком Змія

За власним вибором ми втратили рай

За власним бажанням ми порушили Твій закон

Незрівнянні руйнівники всього, що нам довірили

Засуджуючи нашу надію на смерть із презирливою зарозумілістю

Раз за разом

Ми вбивці

Ми не заслуговуємо нічого, крім полум’я

Наша доля бути відкинута

У вічну темряву

Спожито і забуте

Бо ми були наділені досконалістю

Непорочна втрачена

Прийняти декадентську форму гордості

Ми не заслуговуємо нічого, крім агонії залишеності

Нічого, крім болю вогню

Скрегіт зубів

І плач негідних

Ми нічого не можемо зробити

Ми нічого не можемо зробити

Ми нічого не можемо зробити

Своєю силою

Марно прагнення досягти божественного

Тільки для того, щоб нескінченно відставати

Повертаючись до ями зневіри

Лихо, народжене нашими власними руками

Але, незважаючи на наші недоліки

Ви надаєте нам незбагненну благодать

Ідеальне милосердя, щоб підтримати зіпсовану расу

І нести їх у їхню втрачену країну

Повернутися в рай, обіцяний у спадок

Віра перевершує наші марні зусилля здобути праведність

Прийміть життя, дане для врятування нас всіх

Тим самим відвертаючи шлях до прокляття:

Розлука з вічним життям

Справедливість, на яку ми справді заслуговуємо