Farmer's Holiday Association - Modern Life Is War

We came crashing down, right on time

Like the twenty-ninth of twenty nine

Days spent down on our knees

Watching stolen soil sift through our fingers

So what the fuck are we still waiting for?

For some someone to save us?

For the rains to come?

Watching strong foundations come undone

We’re not waiting for the dust to settle anymore

We’re marching in and we’re kicking down the door

We’re not waiting for the dust to settle anymore

We’re marching in and we’re kicking down the door

Kicking down the door

Kicking down the door

All hope died when the hunger came

First the slender cheeks, and then the sunken eyes

And soon every dirty face just looked the same

Common graves are calling our names

Calling us out of a life plagued by doubt

We used to be so fucking string

Do you remember when we sang those songs together?

Is there no such thing as a heartfelt word

In times of fair weather?

We’re not waiting for the dust to settle anymore

We’re marching in and we’re kicking down the door

We’re not waiting for the dust to settle anymore

We’re marching in and we’re kicking down the door

Ми розбилися, точно вчасно

Як двадцять дев’ятий із двадцяти дев’яти

Дні, проведені на колінах

Спостерігаючи, як крадений ґрунт просівається крізь наші пальці

То чого, чорт ваза, ми все ще чекаємо?

Щоб хтось нас врятував?

Щоб дощі прийшли?

Спостерігаючи, як міцні основи руйнуються

Ми більше не чекаємо, поки пил осяде

Ми входимо і вибиваємо двері

Ми більше не чекаємо, поки пил осяде

Ми входимо і вибиваємо двері

Вибиваючи двері

Вибиваючи двері

Вся надія померла, коли настав голод

Спочатку тонкі щоки, а потім запали очі

І незабаром кожне брудне обличчя стало таким же

Братські могили кличуть наші імена

Викликати нас із життя, яке переслідують сумніви

Ми були такими довбаними струнами

Пам’ятаєте, коли ми разом співали ці пісні?

Чи не існує такого поняття, як сердечне слово

У часи гарної погоди?

Ми більше не чекаємо, поки пил осяде

Ми входимо і вибиваємо двері

Ми більше не чекаємо, поки пил осяде

Ми входимо і вибиваємо двері