Aurora - Modern Echo

She steps into the line, ready for the day

Gonna be the same memory, like it always has before

Beneath her pale lit eyes, something sparks a light

Look inside and feel the sun shine

Bring on the pain, I’m ready for change

I’ve gotta carry on until I have nothing left to hide

Been wasting away, still wondering for days

I’ve gotta carry on until I see the sun rise

Running from the lie, she passes through the gray-

Endless streets, suffocating dreams.

Knowing what she has store

Beneath her pale lit eyes, something sparks a light

Look inside and feel the sun shine

Not losing time, I’m gaining faith, listen close, listen close

I’m forging on, I’ll face my death, to be free, to be free

So bring on the pain, I’m ready for change

I’ve gotta carry on until I feel alive…

Been wasting away, still wondering for days

I’ve gotta carry on until I see the sun rise

Bring on the pain, I’m ready for change

I’ve gotta carry on until I have nothing left to hide

Been wasting away, still wondering for days

I’ve gotta carry on until I see the sun rise

Вона стає на лінію, готова до дня

Це буде такий самий спогад, як і завжди

Під її блідими освітленими очима щось іскриться

Зазирни всередину і відчуй, як світить сонце

Принеси біль, я готовий до змін

Я маю продовжувати допоки мені не залишиться що приховувати

Даремно марнувався, все ще дивуючись днями

Я мушу продовжувати, поки не побачу, як сходить сонце

Утікаючи від брехні, вона проходить крізь сіре-

Нескінченні вулиці, задушливі мрії.

Знаючи, що в неї є

Під її блідими освітленими очима щось іскриться

Зазирни всередину і відчуй, як світить сонце

Не втрачаючи часу, я набираюся віри, слухай уважно, слухай уважно

Я кую далі, я зустріну свою смерть, щоб бути вільним, бути вільним

Тож принеси біль, я готовий до змін

Я мушу продовжувати поки не відчую себе живим…

Даремно марнувався, все ще дивуючись днями

Я мушу продовжувати, поки не побачу, як сходить сонце

Принеси біль, я готовий до змін

Я маю продовжувати допоки мені не залишиться що приховувати

Даремно марнувався, все ще дивуючись днями

Я мушу продовжувати, поки не побачу, як сходить сонце