Alpha Kappa Fall of Troy the Movie Part Deux - Modern Baseball

Downstairs,

halfway dead,

Suckin down coffee from a black old fountain,

Is a home where you lay your head?

or where your fake swordfish is mounted?

Eyes-crossed,

habitually I would leave the room to read but surely

a tiny little pile of dark roast grounds where I once stood just enough there

to keep me safe

Rained-out, wrapped right up in our metaphorical overpriced ponchos,

endless rides home, circling the block for the whisper of a word we didn’t know

how to use in a sentence.

Saw you, went home, drank myself silly in the basement alone

and the spiders were showing off a sense of humor on the ceiling

spinning letters together

«I let me keep you safe».

Lost art,

lost boy,

watching a grown man drink to 11 to 11 a.(m)pire,

old joy, but everything is changing even faster than it was back

then you hold me it feels like I am finally closing my eyes after a year and a

half long day

and I am tired as hell and so close to you, know that you keep me safe.

внизу,

напівмертвий,

Висмоктуючи каву з чорного старого фонтану,

Чи є дім, де ви кладете голову?

або де встановлена ​​ваша підроблена риба-меч?

Схрестивши очі,

зазвичай я виходив із кімнати почитати, але напевно

крихітна купа темного смаженого місця, де я колись стояв

щоб убезпечити мене

Пролита дощем, закутана в наші метафоричні завищені пончо,

нескінченні поїздки додому, кружляючи навколо кварталу в пошуках шепоту слова, якого ми не знали

як вжити у реченні.

Побачив тебе, пішов додому, напився дурненько в підвалі сам

а павуки демонстрували почуття гумору на стелі

обертання літер разом

«Я дозволю забезпечити вас».

Втрачене мистецтво,

загублений хлопчик,

спостерігати, як дорослий чоловік п’є до 11–11 ранку (м)піру,

стара радість, але все змінюється навіть швидше, ніж було назад

тоді ти тримаєш мене — таке відчуття, ніби я нарешті заплющу очі через рік і

половина довгого дня

і я втомився як пекельно і такий близький з тобою, знай, що ти бережеш мене.