Психопатия - Miyagi & Andy Panda

Останки былых впечатлений

Пытались сдержать мою жизнь на плаву

От страшного ветра и землетрясений

Уже не бежали — горел Голливуд

Люди окаменели, колени до дыр стирая

В молитвах искали подвох

Плевали на Бога, не запоминая тепло

Что дарила когда-то любовь

Я закручивал и выключал этот свет

Облитый бензином, но не догорел

Логика невыносимого мира меняла меня

Человек-манекен и монета из неба летит

Дабы дать порешать пацанам как быть сейчас

Либо догорали дотла, но не были бастардами

Психопатия моя разжигала огонь в глазах твоих

На закате голоса говорили мне вновь: «Опять?

Заткнись!»

Психопатия моя разжигала огонь в глазах твоих

На закате голоса говорили мне вновь: «Опять?

Заткнись!»

Тёмная комната, процесс — это мой ритуал

Пытаюсь помочь тебе, детка

Но пока я не выбрался сам

Выключай меня, отрезай от невидимых душ

Ваши деньги не куш

Питаюсь улыбками моих родных

И в ответы — срывы, боль, да уж

Нам не нужны самоцветы, золото тоже, поверь

Достаток — иллюзия в целом, это — закрытая дверь

Запри «ты и я».

Загадки и психи в тебе и во мне

Симптомы замучают, так что придётся терпеть.

Не болей

Разве не лучше переждать какое-то время?

Будь, что будет.

Мы учимся — мы взрослеем

Попрошу об одном: «Не говори о моей психопатии!»

Она — оберег от недоброжелателей

Психопатия моя разжигала огонь в глазах твоих

На закате голоса говорили мне вновь: «Опять?

Заткнись!»

Психопатия моя разжигала огонь в глазах твоих

На закате голоса говорили мне вновь: «Опять?

Заткнись!»

Психопатия моя разжигала огонь в глазах твоих

На закате голоса говорили мне вновь: «Опять?

Заткнись!»

Останки колишніх вражень

Намагалися стримати моє життя на плаву

Від страшного вітру та землетрусів

Вже не бігли - горів Голлівуд

Люди скам'янілі, коліна до дірок стираючи

У молитвах шукали каверзу

Плювали на Бога, не запам'ятовуючи тепло

Що дарувала колись кохання

Я закручував і вимикав це світло

Облитий бензином, але не догорів

Логіка нестерпного світу змінювала мене

Людина-манекен та монета з неба летить

Щоб дати вирішувати пацанам як бути зараз

Або догоряли вщент, але не були бастардами

Психопатія моя розпалювала вогонь в очах твоїх

На заході сонця голоси говорили мені знову: «Знову?

Заткнися!»

Психопатія моя розпалювала вогонь в очах твоїх

На заході сонця голоси говорили мені знову: «Знову?

Заткнися!»

Темна кімната, процес – це мій ритуал

Намагаюся допомогти тобі, дитинко

Але поки що я не вибрався сам

Вимикай мене, відрізай від невидимих ​​душ

Ваші гроші не куш

Харчуюсь посмішками моїх рідних

І у відповіді — зриви, біль, та вже

Нам не потрібні самоцвіти, золото теж, повір

Достаток – ілюзія в цілому, це – зачинені двері

Запри «ти і я».

Загадки та психі в тобі та в мені

Симптоми замучають, тому доведеться терпіти.

Не хворій

Хіба не краще зачекати якийсь час?

Будь що буде.

Ми вчимося - ми дорослішаємо

Попрошу про одне: «Не говори про мою психопатію!»

Вона - оберіг від недоброзичливців

Психопатія моя розпалювала вогонь в очах твоїх

На заході сонця голоси говорили мені знову: «Знову?

Заткнися!»

Психопатія моя розпалювала вогонь в очах твоїх

На заході сонця голоси говорили мені знову: «Знову?

Заткнися!»

Психопатія моя розпалювала вогонь в очах твоїх

На заході сонця голоси говорили мені знову: «Знову?

Заткнися!»