The Medusa Stare - Misery Index

Walking out onto streets of blight and misery

Where strangers glance then quickly look away

With eyes that speak a thousand words in one

From weathered faces lined with years of pain

Gorgon gaze entranced, what is real in this land of lives exiled…

out beyond the pale

To eat the gruel and scraps of yesterday’s false conquests

Reliving each act in hollowed atrophy

Tasting pleasures of the flesh in absence

These countless ways we sacrifice and lose

To live in stone, entrapped, ensnared, unblessed, unloved… then die…

Welcome to the other side, to be a face in the crowd unknown

Where we all sing along to the tired same refrain

Fed from birth, for what it’s worth on gray cloud dawns, and black sky dusks

…Doom

Виходячи на вулицю гниття та нещастя

Куди дивляться незнайомці, то швидко відводять погляд

З очима, які говорять тисячу слів в одному

З обвітрених облич, вибитих роками болю

Зачарований погляд Горгони, що справжнє в цій землі вигнаних…

поза блідою

Щоб їсти кашку й уламки вчорашніх фальшивих завоювань

Переживання кожного акту в поглибленій атрофії

Скуштуйте насолоди м’яса за відсутності

Цими незліченними способами ми жертвуємо і втрачаємо

Жити в камені, в пастці, в пастку, неблагословенний, нелюбимий… потім померти…

Ласкаво просимо на інший бік, щоб бути обличчям у натовпі, невідомому

Де ми всі співаємо під втомлений приспів

Годують від народження, чого варто на сірі хмарні світанки та чорні сутінки неба

... Дум