Demand the Impossible - Misery Index

Each of us lies rotting dead

Our ideas will never die

One man can start this fire

A second can feed the flames

All of the rest can foreward the line- let bourgeois culture burn itself

Alive

Our frustrations

Give it to them

Together as one… what we have is more then it takes to prosecute the enemy

In time

The pessimism breeds and the nihilism feeds off the apathy we’re fed

Throughout our lives

What chance to fight together?

What chance to tear this world apart?

Power’s drived in numbers

And numbers are what we have

Yet you complain and choose to abstain

When we could be fighting back

Vultures will encircle with propaganda streams

Laying the bait and plotting the course as our human spirits die of thirst

This is why we’re living- for spirits

Life

And blood

And as sure as the sun will bury the night- we will feed our appetite

Humanity’s weapon

Each life’s a sharpened blade

But we’re hammered dull till nothing is left- and fed on bread and circuses

To death

To climb up off your knees

And fight for something real… out into the streets of ruined cities they

Will come

The bane of their existence fueled on battles that they soon will win

With colors running black and red on hope for future days

A call forever heard… vae victis!

Кожен із нас лежить мертвий

Наші ідеї ніколи не помруть

Розпалити цей вогонь може одна людина

Секунда може розпалювати полум’я

Усі решта можуть випередити лінію – нехай буржуазна культура горить сама

Живий

Наші розчарування

Дайте це їм

Разом, як одне ціле… те, що у нас, — це більше, ніж потрібно, щоб переслідувати ворога

Вчасно

Песимізм народжується, а нігілізм живиться апатією, яку нас годують

Протягом усього нашого життя

Який шанс битися разом?

Який шанс розірвати цей світ?

Потужність — в цифрах

А цифри – це те, що ми маємо

Проте ви скаржитеся й вирішили утриматися

Коли ми можемо відбиватися

Стерв'ятники оточують пропагандистськими потоками

Закладаємо наживку та прокладаємо курс, коли наші людські духи вмирають від спраги

Ось чому ми живемо для духів

життя

І кров

І так як сонце поховає ніч, ми нагодуємо свій апетит

Зброя людства

Кожне життя — загострене лезо

Але нас тупіть, поки нічого не залишиться, і годуємо хлібом і цирками

До смерті

Щоб піднятися з колін

І боротися за щось справжнє… на вулиці зруйнованих міст

Прийде

Прокляття їхнього існування підживлювалося боями, які вони скоро виграють

Чорний та червоний кольори – надії на майбутні дні

Почутий заклик назавжди… vae victis!