Та ли ты - Мирас Жугунусов

Ближе к ночи посещают мысли о тебе,

Думаю о нас, в моей душе сомнение.

Ты же отдала всю себя этой игре,

Может быть, тогда проблема в твоей голове?!

Я дорожу моментами, ты не по думай, что

Мне нравится твоя изысканность искренних слов.

Ты для меня останешься, поверь, именно той,

Которая смогла найти во мне эту любовь.

Как понять, что я прав?!

И кому мне рассказать?!

Сколько можно опять,

Лишь об этом рассуждать?!

Я так сильно устал,

Успокой меня, скажи!

Та ли, та ли ты?!

Скажи, кем же мы друг другу стали?

Может, всё-таки, мы просто устали?

Я разрушил все мечты,

Не держи и отпусти!

Если всё не так, прости.

Скажи мне, та ли ты?

Люди не перестают, и говорят о нас,

Они ведь не перестанут, и будут всякий раз.

Писать свои истории, и выдавать за быль,

Внимание не стоит просто обращать на них.

И может будет лучше, всё же, чувства разобрать,

Ведь ты же тоже чувствуешь, что я чувствую сейчас.

Магнитами нас тянет, ты должна это понять.

Когда ты истеришь, просто хочу тебя обнять.

Как понять, что я прав?!

И кому мне рассказать?!

Сколько можно опять,

Лишь об этом рассуждать?!

Я так сильно устал,

Успокой меня, скажи!

Та ли, та ли ты?!

Скажи, кем же мы друг другу стали?

Может всё-таки мы просто устали?

Я разрушил все мечты,

Не держи и отпусти!

Если все не так, прости!

Скажи мне, та ли ты?

Ближче до ночі відвідують думки про тебе,

Думаю про нас, у моїй душі сумнів.

Ти ж віддала всю себе цій грі,

Може, тоді проблема у твоїй голові?!

Я дорожу моментами, ти не подумай, що

Мені подобається твоя вишуканість щирих слів.

Ти для мене залишишся, повір, саме тією,

Яка змогла знайти в мені це кохання.

Як зрозуміти, що я правий?!

І кому мені розповісти?

Скільки можна знову,

Лише про це міркувати?!

Я так сильно втомився,

Заспокой мене, скажи!

Чи та, чи ти?!

Скажи, ким ми один одному стали?

Може, все-таки ми просто втомилися?

Я зруйнував усі мрії,

Не тримай і відпусти!

Якщо все не так, вибач.

Скажи мені, чи ти?

Люди не перестають, і говорять про нас,

Адже вони не перестануть, і будуть щоразу.

Писати свої історії, і видавати за буваль,

Увага не варто просто звертати на них.

І може буде краще, все ж таки, почуття розібрати,

Адже ти теж відчуваєш, що я відчуваю зараз.

Магнітами нас тягне, ти маєш це зрозуміти.

Коли ти істериш, просто хочу тебе обійняти.

Як зрозуміти, що я правий?!

І кому мені розповісти?

Скільки можна знову,

Лише про це міркувати?!

Я так сильно втомився,

Заспокой мене, скажи!

Чи та, чи ти?!

Скажи, ким ми один одному стали?

Може, все-таки ми просто втомилися?

Я зруйнував усі мрії,

Не тримай і відпусти!

Якщо все не так, вибач!

Скажи мені, чи ти?