Mi propia vida - Miranda!

Ahora que todo est tan mal y que el futuro no se ve

En un camino tan oscuro, ni soando parar

Por una vez siento que hoy vamos unidos de verdad

En una cpsula que viaja a su propia velocidad.

Y si reimos est bien

(Abandonemos la solemnidad)

Si nos subimos a este tren,

(Para rer y no para llorar)

El destino me espera ah, pero se escapa de mi Nunca lo alcanzo

Esta ruta no tiene fin, y en ella suena la voz

De mi descanso.

En las estrellas puedo ver diversas formas y ya s Que el pasatiempo esta algo viejo, pero igual lo propondr

En el momento de viajar, aburrirse es muy normal

Pero alguien siempre tiene un juego o algo tonto que contar.

Creo que ninguno sabe bien

(Lo que la suerte nos deparar)

Creo que todos sienten que

(Para rer hay que saber llorar)

El destino me espera ah, pero se escapa de mi Nunca lo alcanzo

Esta ruta no tiene fin, y en ella suena la voz

De mi descanso.

Si pudiera sentirte,

Si pudiera escucharte yo me calmara

Debe ser la ansiedad que da No ver donde acabar mi propia vida

Mi propia vida

Descansara entre el sonido y el silencio de mis dias

Voy al encuentro de mi futuro,

Donde me indica que voy a tener alguno

El destino me espera ah, pero se escapa de mi Nunca lo alcanzo

Esta ruta no tiene fin, y en ella suena la voz

De mi descanso

Si pudiera sentirte,

Si pudiera escucharte yo me calmara

Debe ser la ansiedad que da No ver donde acabar mi propia vida.

Тепер, коли все так погано і що майбутнього не видно

На такій темній дорозі навіть не мріючи зупинитися

Наразі я відчуваю, що сьогодні ми справді єдині

У капсулі, що рухається зі своєю швидкістю.

І якщо ми сміємося, це добре

(Покинемо урочистість)

Якщо ми сядемо на цей потяг,

(Сміятися і не плакати)

Там мене чекає доля, але вона втікає від мене, я не досягаю її

Цей маршрут не має кінця, і на ньому звучить голос

Про мій відпочинок.

У зірках я бачу різні форми і знаю, що хобі дещо давнє, але я все одно пропоную його

Під час подорожі нудьгувати – це нормально

Але комусь завжди є якась гра чи щось дурне, щоб розповісти.

Я думаю, що ніхто не знає

(Що б нам не принесла удача)

Я думаю, що всі це відчувають

(Щоб сміятися, треба вміти плакати)

Там мене чекає доля, але вона втікає від мене, я не досягаю її

Цей маршрут не має кінця, і на ньому звучить голос

Про мій відпочинок.

Якби я міг відчувати тебе

Якби я міг вас послухати, я б заспокоївся

Мабуть, це тривога, що я не бачу, чим закінчиться моє власне життя

Моє власне життя

Я відпочину між звуком і тишею своїх днів

Я збираюся зустріти своє майбутнє,

Де це говорить мені, що я буду мати

Там мене чекає доля, але вона втікає від мене, я не досягаю її

Цей маршрут не має кінця, і на ньому звучить голос

мого відпочинку

Якби я міг відчувати тебе

Якби я міг вас послухати, я б заспокоївся

Мабуть, це тривога, що я не бачу, чим закінчиться моє власне життя.