Гармония -

Пыльные окна, серые стены, гармония в венах.

Музыка стихла, встала во тьме на колени…

Вечер уходит, его не вернуть.

Утро не скоро.

В горле узлом затаилась тревога.

Небо задернув, струны натягивал строго,

Пробуя песней закончить свой путь,

Умирая, закончить свой путь…

Умирая, закончить свой путь…

Прячутся тени, черные тени, за серые стены,

Скрытые дымом, неразличимые двери

Снова откроют и тихо зайдут.

Волосы вспомнят

Танцы с ветрами на склонах курганов,

Нитью мелодий наспех зашитые раны.

Не ожидал, что закончишь свой путь,

Умирая, закончишь свой путь

Умирая, закончишь свой путь…

Пильні вікна, сірі стіни, гармонія у венах.

Музика стихла, встала у темряві на коліна…

Вечір іде, його не повернути.

Ранок не скоро.

У горлі вузлом причаїлася тривога.

Небо задернувши, струни натягував строго,

Пробуючи піснею закінчити свій шлях,

Вмираючи, закінчити свій шлях.

Вмираючи, закінчити свій шлях.

Ховаються тіні, чорні тіні, за сірі стіни,

Приховані димом, невиразні двері

Знову відкриють і тихо зайдуть.

Волосся згадає

Танці з вітрами на схилах курганів,

Ниткою мелодій наспіх зашиті рани.

Не чекав, що закінчиш свій шлях,

Вмираючи, закінчиш свій шлях

Вмираючи, закінчиш свій шлях.