Everlasting - Minuit Machine

Where is this place we used to call our home

I burned it down to ashes

You and me, we were doomed before we were born

You were my mirror

You were the light before the dark

I’m facing my tears alone now

Victim of my own crimes

I will fight another day

In the ruins of our fate

And I’m never gonna let you forget me

All of this time in vain

I never cared enough to try

Never looked behind the glass

But I’m gonna have to let you forgive me

All of this pain

I used to fear the most

I caused it, all by myself

Once again, just to prove that I can’t be loved

You are my shelter

You are the love I cannot waste

I cannot fall from higher

But we can conquer this hell

I will fight another day

In the ruins of our fate

And I’m never gonna let you forget me

All of this time in vain

I never cared enough to try

Never looked behind the glass

But I’m gonna have to let you forgive me

Де це місце, яке ми називали своїм домом

Я спалив його дотла

Ти і я, ми були приречені ще до народження

Ти був моїм дзеркалом

Ти був світлом перед темрявою

Зараз я стикаюся зі своїми сльозами на самоті

Жертва власних злочинів

Я буду битися в інший день

На руїнах нашої долі

І я ніколи не дозволю тобі забути мене

Весь цей час марно

Я ніколи не хвилювався настільки, щоб спробувати

Ніколи не заглядав за скло

Але я мушу дозволити тобі пробачити мене

Увесь цей біль

Раніше я боявся найбільше

Я спричинив це сам

Ще раз, щоб довести, що мене не можна любити

Ти мій притулок

Ти любов, яку я не можу змарнувати

Я не можу впасти з висоти

Але ми можемо подолати це пекло

Я буду битися в інший день

На руїнах нашої долі

І я ніколи не дозволю тобі забути мене

Весь цей час марно

Я ніколи не хвилювався настільки, щоб спробувати

Ніколи не заглядав за скло

Але я мушу дозволити тобі пробачити мене