One Eyed Jack - Mimicking Birds

How long until a memory fades?

I was yours from the beginning

Her and I once, digging with spades

Cuz' you were my queen

And I was the one-eyed Jack

Had visions of staying up late and through to the morning

Beams of amber all go shooting the sun and even moonscape

Each layer was one age, never recreating or ending orbit

Ripple of crashing dreams I felt the desert highway

My eyes were glazed and there was this cactus

That was you, just bending your arm to wave

How long until a memory fades?

And the test of time proves uneven and inaccurate

I heard a roaring seismic wave washed ashore

We made a beautiful beach of old crumbled-down buildings

I felt a trembling from two tectonically-moved plates

Their molten seams: bleeding lava, building, crumbling, and rebuilding

Even ancient-filled air some down in the valley sutures when carving for far

too long

How long until our memories fade?

Within graves' sake… beyond, eons

Her and I once, digging with spades

For you were my queen and I was the…

Sparse and diluted, often in a new angle

All conscious states tangled

Barely even coped with the whole thing reasonably

Not sure about intention I feel senseless vision

Constantly sweating, profusely back in your eye

Crooked smile, and overextended

One-eyed jack

He’s one-eyed, he’s the one, he’s one-eyed, he’s the one

He’s one-eyed, he’s the one-eyed ace

Eons fold beyond home

He’s one-eyed, he’s the one, he’s one-eyed, he’s the one

He’s one-eyed, he’s the one-eyed ace

Eons fold beyond

He’s one-eyed, he’s the one, he’s one-eyed, he’s the one

He’s one-eyed, he’s the one-eyed ace

«…row, row, row, row!

Row!»

«Row, row, row your boat

«Gently down the stream

«Merrily, merrily, merrily, merrily

«Life is but a dream.»

Скільки часу, поки не зникне спогад?

Я був твоїм із самого початку

Ми з нею одного разу копали лопатами

Бо ти була моєю королевою

А я був однооким Джеком

Були бачення не спати пізно й до ранку

Промені бурштину вистрілюють сонце й навіть місячний пейзаж

Кожен шар був одного віку, ніколи не відтворював і не закінчував орбіту

Ряблю розбиваючих снів я відчув пустельне шосе

Мої очі були засклені, а там був цей кактус

Це був ви, просто зігнувши руку, щоб помахати

Скільки часу, поки не зникне спогад?

І випробування часом виявляється нерівномірним і неточним

Я почув вирив сейсмічної хвилі на берег

Ми створили чудовий пляж із старих зруйнованих будівель

Я відчув тремтіння від двох тектонічних плит

Їхні розплавлені шви: лава, що кровоточить, будівництво, руйнування та відновлення

Навіть наповнене старовиною повітря трохи внизу в долині, коли різьбиться далеко

надто довго

Скільки часу, поки не згаснуть наші спогади?

У могилах... за межами, еонами

Ми з нею одного разу копали лопатами

Бо ти була моєю королевою, а я —…

Рідкі й розбавлені, часто під новим кутом

Всі свідомі стани заплуталися

Навряд чи впорався з усім розумно

Не впевнений у намірі. Я відчуваю безглузде бачення

Постійне потовиділення, рясне повернення в очі

Крива посмішка і надмірно розтягнута

Одноокий валет

Він одноокий, він один, він одноокий, він єдиний

Він одноокий, він одноокий ас

Еони складаються за межі дому

Він одноокий, він один, він одноокий, він єдиний

Він одноокий, він одноокий ас

Еони складаються за межі

Він одноокий, він один, він одноокий, він єдиний

Він одноокий, він одноокий ас

«…ряд, ряд, ряд, ряд!

Веслати!»

«Грусти, гребти, гребти на своєму човні

«Тихенько вниз по течії

«Весело, весело, весело, весело

"Життя як сон."