Стая -

Не долетая до земли снег грустно таял,

И словно птицы — облака собрались в стаю.

Случилось так — всего неделя друг без друга,

А на душе моей метель, на сердце вьюга.

Мне говорят: «Зима прошла на всей планете.

Цветут сады и лепестки ласкает ветер.»

Сто раз не прав, кто по себе всех судит;

А без тебя — моей весны не будет.

Припев:

Согрей эту землю снова, меня нежностью согрей.

Ночей ледяных оковы сними нежностью своей.

Не долетая до земли снег грустно таял,

И словно птицы — облака собрались в стаю;

Но не проститься никогда с зимою,

Пока не будешь рядом ты со мною.

Припев:

Согрей эту землю снова, меня нежностью согрей.

Ночей ледяных оковы сними нежностью…

Согрей эту землю снова, меня нежностью согрей.

Ночей ледяных оковы сними нежностью своей.

Не долітаючи до землі сніг сумно танув,

І ніби птахи — хмари зібралися в зграю.

Сталося так — всього тиждень один без одного,

А на душі моєї хуртовини, на серце завірюха.

Мені кажуть: «Зима пройшла на всій планеті.

Цвітуть сади і пелюстки пестить вітер.»

Сто разів не прав, хто по собі всіх судить;

А без тебе — моєї весни не буде.

Приспів:

Зігрій цю землю знову, мене ніжністю зігрій.

Вночі крижані кайдани зніми ніжністю своєю.

Не долітаючи до землі сніг сумно танув,

І ніби птахи — хмари зібралися в зграю;

Але не прощатися ніколи з зимою,

Поки не будеш поруч ти зі мною.

Приспів:

Зігрій цю землю знову, мене ніжністю зігрій.

Вночі крижані кайдани зніми ніжністю.

Зігрій цю землю знову, мене ніжністю зігрій.

Вночі крижані кайдани зніми ніжністю своєю.