Mä en tiedä mitään - Mikael Gabriel

Sillon ku must tuntuu et mä en tiiä mistään mitään

Niin mä tiedän silti sen, et mä tuun aina olee sun

Sillon ku must tuntuu et maailmas ei oo järkee enää

Kun mä seison reunalla, sä oot aina mukana

Jos mä hyppään niin mä tiedän et sä hyppäät perään

Mää en tiedä mitään, en tiedä mitään avaruudest

Mut kerron sulle salaisuuden, vuos oli 01

Pelkäsin olla yksin, mä pelkään olla nytkin

Ku mul on pohjas kytkin

Vaihan isommalle, mä uhkaan kuolemaa

Nyt mul on reitti selvä, vedän mutkat suorempaa

Raavin tukkaa, meniks vuodet ilman sua vaan hukkaan

Ku mä tapasin sut puhkesin taas kukkaan

Mut kukat kuihtuu, ja kaikki palaa päreiks

Mä maalaan maailmanlopun väreillä

Ja loppu on jo lähellä, loppu on jo lähellä, loppu on jo lähellä

Sillon ku must tuntuu et mä en tiiä mistään mitään

Niin mä tiedän silti sen, et mä tuun aina olee sun

Sillon ku must tuntuu et maailmas ei oo järkee enää

Kun mä seison reunalla, sä oot aina mukana

Jos mä hyppään niin mä tiedän et sä hyppäät perään

Mä en tiedä mitään, tai osaa muut ku unelmoida

Se on mun ainoo supervoima

Riisun mun naamion, ku se vaanii mua

Ja ku se on pääl ni kaikki värit alkaa haalistuu

Ja joka kuukaus on ku maaliskuu

Mut ennen kaikkee kaikki valmistuu

Kysymyksii mihin ei oo vastauksii olemas

Rakkauden puute, siks mä tarvin sun loveas

Oon tehny paljon, mut en mitää mitä häpeis

Voi selkä suoran kävellä, vaik loppu on jo lähellä

Loppu on jo lähellä, loppu on jo lähellä

Sillon ku must tuntuu et mä en tiiä mistään mitään

Niin mä tiedän silti sen, et mä tuun aina olee sun

Sillon ku must tuntuu et maailmas ei oo järkee enää

Kun mä seison reunalla, sä oot aina mukana

Jos mä hyppään niin mä tiedän et sä hyppäät perään

Сільон ку, мабуть, відчув, що я нічого не знаю

Тому я все ще знаю, що я не завжди на сонці

Сільон ку, мабуть, відчуває, що ти більше не маєш сенсу в цьому світі

Коли я стою на краю, ти завжди поруч

Якщо я стрибаю, я знаю, що ти не стрибаєш

Я нічого не знаю, я нічого не знаю про космос

Але відкрию вам по секрету, рік був 01

Я боявся бути самотнім, боюся бути зараз

У мене є нижній перемикач

Виглядаю більшим, погрожую смертю

Тепер у мене шлях чистий, я тягну повороти пряміше

Вискобліть волосся, це були б роки без відходів

Коли я зустрівся, я знову розквітла

Але квіти в’януть, і все повертається на шматки

Я малюю кольори кінця світу

І кінець близький, кінець близький, кінець близький

Сільон ку, мабуть, відчув, що я нічого не знаю

Тому я все ще знаю, що я не завжди на сонці

Сільон ку, мабуть, відчуває, що ти більше не маєш сенсу в цьому світі

Коли я стою на краю, ти завжди поруч

Якщо я стрибаю, я знаю, що ти не стрибаєш

Я нічого не знаю, або можу мріяти про інших

Це моя єдина суперсила

Я знімаю маску, оскільки вона ховається

А коли воно над ним, усі кольори починають тьмяніти

І кожен місяць березень

Але перш за все, все завершено

Відповідей на запитання немає

Брак любові, тому мені потрібен сонцелюб

Я багато зробив, але мені не соромно

Ой назад пряма ходи, хоч кінець уже близький

Кінець близький, кінець близький

Сільон ку, мабуть, відчув, що я нічого не знаю

Тому я все ще знаю, що я не завжди на сонці

Сільон ку, мабуть, відчуває, що ти більше не маєш сенсу в цьому світі

Коли я стою на краю, ти завжди поруч

Якщо я стрибаю, я знаю, що ти не стрибаєш