Midsummer Fair -

Walking home late from midsummer fair

A drunken man stumbled alone

A bitter wind blew through the dirt in his hair

And the branches were rattling like bones like bones

The branches were rattling like bones

Suddenly a pack of glowing black dogs

Came bounding toward him from the woods

Riding behind was a richly dressed huntsman

His saddle weighed down with fine goods fine goods

His saddle weighed down with fine goods

«Oh huntsman please share your spoils with me.»

The drunkard did say with a grin

A thing wrapped in white the huntsman threw down

Then galloped away once again again

He galloped away once again

Inside he found his poor infant child

So blue and so cold to the touch

Then it did twist and fall to the ground

Then shriveled and turned into dust to dust

It shriveled and turned into dust

He hurried on home to see his old wife

Who waited for him at the door

Tears filled her eyes and she shrieked in the night

«Our child is with us no more no more

Our child is with us no more.»

Пізно пішки додому з ярмарку в середині літа

П’яний чоловік спіткнувся сам

Гіркий вітер дмухнув крізь бруд у його волоссі

А гілки брязкали, як кістки, як кістки

Гілки тріщали, як кістки

Раптом зграя чорних собак, що світяться

З лісу кинувся до нього

Позаду їхав багато одягнений мисливець

Його сідло обтяжене дрібними речами

Його сідло обтяжене чудовим товаром

«О, мисливець, поділіться зі мною своєю здобиччю».

— сказав п’яний із посмішкою

Єгер кинув річ, загорнуту в біле

Потім знову помчав геть

Він знову відбіг галопом

Усередині він знайшов свою бідолашну дитину

Такий блакитний і такий холодний на дотик

Потім він скрутився і впав на землю

Потім зморщився і перетворився на прах у прах

Він зморщився і перетворився на пил

Він поспішав додому, щоб побачити свою стару дружину

Хто чекав на нього біля дверей

Сльози наповнили її очі, і вона закричала вночі

«Наша дитина більше не з нами

Наша дитина більше не з нами».