Concrete - Midnight Oil

In the city the heart still whispers

Flaking metal a silent witness

There’s chemical fields and cathode clouds

The milky way is emasculated as exhaust fans

And smart cards shrink wrap the coloured air

And send it coughing to eternity

We can see the bright light but we can’t reach it

We are not afraid enough to call

Go back wrong way you cannot stay you cannot live here

Concrete you don’t free my soul

In the city the sound is biting

Cement fingers they are clutching

The emissary of trash decorates the way

No wild acres you can see, yearning to breathe

Concrete you don’t free my soul

Blackened hands and heart of steel

No wish to consume, embellish, discard and expire

Concrete you don’t free my soul

Concrete you don’t free my soul

У місті досі шепоче серце

Лущення металу німий свідок

Є хімічні поля і катодні хмари

Чумацький шлях вихолощений як витяжні вентилятори

А смарт-картки термоусадочна плівка кольорові повітря

І відправити його з кашлем у вічність

Ми бачимо яскраве світло, але не можемо досягти його

Ми не боїмося дзвонити

Повертайтеся не так, як ви не можете залишитися, ви не можете жити тут

Бетон, ти не звільниш мою душу

У місті звук кусає

Цементними пальцями вони стискаються

Дорогу прикрашає посланець сміття

Ви не бачите диких гектарів, які прагнуть дихати

Бетон, ти не звільниш мою душу

Почорнілі руки й сталеве серце

Немає бажання споживати, прикрашати, викидати та закінчуватись

Бетон, ти не звільниш мою душу

Бетон, ти не звільниш мою душу