Mémère - Michel Simon

Mémère, tu t’en souviens, de notre belle époque

C'était la première fois qu’on aimait pour de bon

A présent, faut bien l’dire, on a l’air de vieux schnocks

Mais c’qui fait passer tout, c’est qu’on a la façon

Tu t’rappelles ta guêpière, à présent quand j’y pense

J’en rigole tout douc’ment mais c’est plus fort que moi

Comment qu’tu f’rais maint’nant pour y loger ta panse?

On a pris d’la bouteille tous les deux à la fois

Mémère, tu t’en souviens comme t’as fait des histoires

Pour me laisser cueillir la marguerite aux champs

Et pourtant c'était pas vraiment la mer à boire

Ça t’a fait des ennuis mais c'était pas méchant

Tu t’rappelles comm' j'étais, je n’savais pas quoi dire

Y a des coups, pour un peu, j’t’aurais bien dit des vers

T’as bien changé, mémère, mais quand j’vois ta tire-lire

Comment qu'ça donne envie d’faire la route à l’envers !

Mémère, tu t’en souviens des p’tits diabolos menthe

Des bouteilles de mousseux du quatorze juillet !

Un éclair au café, j’veux bien mais faut qu’tu chantes !

Chérie, t’as renversé ton verre, faut l’essuyer

Mon Dieu, c’est pourtant vrai que j’t’app’lais chérie

Il faut pas m’en vouloir, mais je n’m’en souv’nais plus

On parle des souv’nirs, mais c’est fou c’qu’on oublie

J’te d’mande pardon, chérie, et qu’on n’en parle plus !

Mémère, si j’te dis ça, c’est pour te dire que j’t’aime

Te l’dire comme ça, tout cru, c'était trop dur pour moi

Mais au fond, j’suis content, j’vois qu’t’as compris quand même

Et j’peux te l’dire, mémère, j’ai jamais aimé qu’toi

Бабуся, ти пам'ятаєш наші добрі старі часи?

Це був перший раз, коли ми кохалися остаточно

Тепер, треба сказати, ми схожі на старих шлюків

Але все це робиться тим, що у нас є шлях

Ти пам’ятаєш свою баску, коли я про це думаю

Я сміюся з цього тихо, але це сильніше за мене

Як би ти зараз зробив, щоб засунути в нього свій живіт?

Ми обоє взяли пляшку одночасно

Бабуся, ти згадуєш це, наче наробила галасу

Щоб дозволив мені зірвати ромашку в полі

І все ж це було не справді море, щоб випити

Це привело вас у біду, але це не було підло

Пам'ятаєш, як я була, я не знала, що сказати

Бувають удари, трохи, я б тобі віршів сказав

Ти дуже змінилася, бабусю, але коли я бачу твою скарбничку

Як тобі хочеться пройти дорогу догори ногами!

Бабусю, ти пам'ятаєш маленьких м'ятних діаболос

Пляшки ігристого вина "Чотирнадцяте липня"!

Кавовий еклер, я хочу, але ти повинен співати!

Коханий, ти пролив свій напій, треба його витерти

Боже мій, це правда, що я назвав тебе коханою

Не звинувачуйте мене, але я не запам'ятав

Ми говоримо про спогади, але це божевілля, що ми забуваємо

Перепрошую, любий, і нічого більше не кажу!

Бабусю, якщо я тобі це скажу, то це для того, щоб сказати тобі, що я тебе люблю

Сказати тобі так, грубо, це було надто важко для мене

Але в глибині душі я щасливий, бачу, що ти все одно зрозумів

І можу тобі сказати, бабусю, я ніколи нікого не любив, крім тебе