Slunce - Michal Hruza

Slunce se otočilo k nám, obrys tvé tváře znovu poznávám.

Najednou nevím,

jak to říct, proniká světlo do mých zřítelnic.

Ten pocit vlastně dobře znám, už se to stalo, já si vzpomínám.

Naposled oheň zapálím, otevři oči, já to vím, na nebi svítá.

A tvoji siluetu svým paprskem znovuzrozeným probudím, dýcham

Slunce se otočilo k nám, klaním se, hvězdo vzácná, když se tě dotýkám

Ted už se nemusíme bát, už se nám nemůže nic stát

Ten pocit vlastně dobře znám, už se to stalo, já si vzpomínám

Naposled oheň zapálím, otevři oči, já to vím, na nebi svítá

A tvoji siluetu svým paprskem znovuzrozeným probudím, dýchám

Сонце звернулося до нас, я знову впізнаю обрис твого обличчя.

Раптом я не знаю

як сказати, світло проникає в мої зіниці.

Насправді я добре знаю відчуття, це вже було, я пам’ятаю.

Останній раз я запалю вогонь, відкриваю очі, я це знаю, небо сяє.

І я розбуджу твій силует своїм промінням відродження, я дихаю

Сонце звернулося до нас, кланяюся, дорогоцінна зірка, коли до тебе торкаюсь

Тепер нам не потрібно хвилюватися, з нами більше нічого не може статися

Насправді я добре знаю відчуття, це вже було, я пам’ятаю

Останній раз я запалю вогонь, відкриваю очі, я це знаю, небо сяє

І я розбуджу твій силует своїм промінням відродження, я дихаю