Under The Sun (Ecclesiastes) - Michael Card

He was a King, a teacher

And the wisest in the land

Driven by a passion

Just to know and understand

He opened wide His eyes

Sought to see beyond the lies

And found a world beyond

His understanding

Under the sun

He saw the vanity of vanities

He bravely looked at life

And saw futility

Torn between the facts He saw

And all He ever had believed

Between His hopes

And what He’d clearly seen

He hoped it might be wisdom

So He set himself to learn

But found the more the knowledge

The more sorrow and concern

And so He turned to pleasure

To folly and to cheer

But still His laughter

Tasted of His tears

Under the sun

It was all vanity of vanities

In wisdom or in wine

He found futility

In knowledge or in folly

For the wise man or the fool

Hopelessness will always be the rule

And yet there is a time

For everything that’s under heaven

A time to run, a time to stand and fight

So in the face of cold despair

No matter what seems right

Remember, darkness drives us to the light

Under the sun

True there is vanity of vanities

But there is more to life

There is security

Remember your Creator

In the days when you are young

And He will be your hope

Under the sun

Under the sun

True there is vanity of vanities

But there is more to life

There is security

Remember your Creator

In the days when you are young

And He will be your hope

Under the sun

Він був королем, вчителем

І наймудріший на землі

Керований пристрастю

Просто знати й розуміти

Він широко розплющив очі

Прагнув побачити далі брехні

І знайшов світ за межами

Його розуміння

Під сонцем

Він бачив марнославство

Він сміливо дивився на життя

І побачив марність

Розривається між фактами, які він бачив

І все, у що Він коли-небудь вірив

Між Його надіями

І те, що Він чітко бачив

Він сподівався, що це мудрість

Тому Він налаштувався на навчання

Але знайшов більше знань

Тим більше смутку і турботи

І тому Він звернувся  до задоволення

Дурувати й підбадьорювати

Але все одно Його сміх

Скуштував Його сльози

Під сонцем

Все це було марнославством

У мудрості чи у вині

Він знайшов марність

У знаннях чи в дурості

Для мудрого чи дурного

Безнадійність завжди буде правилом

І все ж є час

За все, що під небом

Час бігти, час стояти та боротися

Тож перед обличчям холодного відчаю

Незалежно від того, що здається правильним

Пам’ятайте, темрява веде нас до світла

Під сонцем

Правда, є марнославство

Але в житті є ще більше

Є безпека

Пам’ятай про свого Творця

У дні, коли ти молодий

І Він буде твоєю надією

Під сонцем

Під сонцем

Правда, є марнославство

Але в житті є ще більше

Є безпека

Пам’ятай про свого Творця

У дні, коли ти молодий

І Він буде твоєю надією

Під сонцем