Zbych - Mezo

Niech ta historia odbije się szerokim echem

Ta opowieść o gościu który miał jedną szczególną cechę

Mówiąc ściśle, przeraźliwie bał się myśleć

Tak przynajmniej napisał w pożegnalnym liście

Miał na imię Zbigniew, wiedział, że życie płata figle

Wiedział, że to ciężar którego on nie udźwignie

Więc wpisywał nudne treści do życia kartoteki

Nie lubił płynąć pod prąd, wolał z biegiem rzeki

Miał matkę, która sterowała jego życiem

Pieczołowicie dbała by synek nie zrobił sobie… krzywdy

By grzywny nie zapłacił, by był bezpieczny

To niestety miało przynieść efekt odwrotny

Złowieszczy w skutkach, okropny dla Zbycha

Wychowanego w przeświadczeniu, że wciąż coś na niego czyha

Nie dotykaj ryzyka brzmiało jego motto

Nie narażaj się, uważaj byś się nie potknął

Tak dorastał stając się niemal zupełnie niemy

Ale przecież… siedź cicho, za dużo nie myśl

Zbych był z tych co się boją myśleć

Zbyt dużo złych miał nawyków

On żałuje tego po dziś dzień

Ty nie musisz żyć tak jak żył Zbychu

Zbyszek, nie chce słyszeć żadnych pytań

Żadnych… zobacz jaki ten świat jest ładny

Gdy przyjmujesz go takim jaki jest, bez zastrzeżeń

Nie do Ciebie należy wybór, nie masz na to wpływu

Przemilcz trudne tematy, to rady szczere

Nie wychylaj się, nie pchaj się przed szereg

Tak jest wygodniej, żyj spokojnie, bezproblemowo

Kiwaj głową na tak, po co Ci osobowość

Wobec ogromu świata jesteś bezradny

Człowiek jest zwierzęciem stadnym, walić indywidualizm

Nie liczy się krytycyzm, on tylko Ci zaszkodzi

To się kłóci z twoim interesem, lepiej to odrzucić

Opozycja to ucisk, ucisz głos buntu

Po co ci to, sam nic nie zdziałasz, załóż mundur

Upodobnij się do nas, razem przecież tego pragniemy

Ale przecież… siedź cicho, za dużo nie myśl

Czasem lepiej nie wiedzieć, być głupcem

Z niewyszukanym gustem, oszustem samego siebie

Dostaniesz wtedy szóstkę za grzeczność

Dostaniesz wtedy jedynkę za niezależność

Zbych chciał być sportowcem za młodu

Matka skłoniła go do konkretniejszego zawodu

Chciała by synek skończył medycynę

Tak się stało, dzisiejszym narzekaniom sam sobie winien

Na studiach poznał pannę, ale nie chciał się wiązać

Potem gdy już chciał, ona powiedziała «ciał»

On bał się straszliwie podejmować decyzje sam

Zamknięty w obszarze swoich czterech ścian

Stał się maszyną i choć jego serce wciąż biło

Jego właściwie już nie było

Miłość, wartości, nie pozwól by je zagłuszano…

Нехай ця історія прозвучить широко

Ця історія про хлопця, який мав одну особливість

Власне кажучи, він страшенно боявся думати

Принаймні так він написав у прощальному листі

Його звали Збігнєв, він знав, що життя грає в шутки

Він знав, що це тягар, який він не міг витримати

Тож він написав нудний вміст у життя файлів

Він не любив йти вгору за течією, вважав за краще йти за річкою

У нього була мати, яка керувала його життям

Вона ретельно стежила, щоб син не поранився

Щоб він не платив штрафи, щоб він був у безпеці

Це, на жаль, повинно було дати протилежний ефект

Зловісний за своїми наслідками, страшний для Збича

Вихований у вірі, що на нього ще щось чекає

Не торкайтеся ризику — це був його девіз

Не ризикуйте собою, будьте обережні, щоб не спіткнутися

Ось так він виріс і став майже повністю німим

Але все-таки… мовчи, не думай багато

Збич був із тих, хто боїться думати

У нього було занадто багато шкідливих звичок

Він шкодує про це досі

Не треба так жити, як Збичу

Збишеку, я не хочу чути жодних питань

Будь-який… подивіться, який гарний цей світ

Коли сприймаєш це як є, без застережень

Вибір не за вами, ви не маєте на нього впливу

Про важкі теми мовчіть, це щира порада

Не висуватися, не штовхатися перед лінією

Так зручніше, живіть спокійно, без проблем

Кивайте головою так тому, для чого потрібна особистість

Ви безпорадні перед величезним світом

Людина - стадна тварина, товстий індивідуалізм

Критика не в рахунок, вона вам тільки зашкодить

Це суперечить вашим інтересам, краще відкиньте це

Опозиція – це гноблення, заглушіть голос повстання

Навіщо воно тобі, сам нічого не вмієш, одягай форму

Станьте як ми, ми хочемо цього разом

Але все-таки… мовчи, не думай багато

Іноді краще не знати, бути дурнем

З невитонченим смаком, сам себе обманщик

Тоді ви отримаєте п’ятірку за ввічливість

Тоді ви отримаєте один за незалежність

Збич в юності хотів бути спортсменом

Мати змусила його обрати більш конкретну професію

Вона хотіла, щоб син закінчив медицину

Так і сталося, він завдячує сьогоднішнім скаргам

Він познайомився з дівчиною в коледжі, але не хотів брати участь

Потім, коли він хотів, вона сказала "тіла"

Він страшенно боявся приймати рішення сам

Замкнений в районі своїх чотирьох стін

Він став машиною, і хоч його серце все ще билося

Його практично не було

Любов, цінності, не дайте їм заглушити...