Il senso della morte - Meths

Questi giorni che mi passo in bilico tra il bene e il male

Esercito la mia mente per far si che possa variare il mio modo di pensare

Che ormai riesco a controllare

Mi osservo cambiare l’arte che mi divora come un malessere intestinale

Dei giorni mi sento un equilibrista

Notti passate inseguendo il mio sogno d’artista

Vorrei poter dire a mio figlio papà è un musicista

Il mestiere più bello che esista

Dimmi cosa ho in più di te

Il fattore tragico per comprendermi devi sforzarti sei statico

Se questo è il vostro rap, la mia cultura dell’acido astuto come heisenberg

Tu lento Sid il bradipo

A volte così fuori che vi sento in reverse

Altre rapido come se fatto di meth

Non ti piacerebbe vivere come me

Non fraintendere ma se mi chiamo Meths un motivo c'è

Vivere per percepire il senso della morte

Quel sapore, quella fame che ci spinge oltre

Il coraggio per sfondare ste cazzo di porte

Stanchi della merda ingoiata troppe volte

Sono lacrime e sudore sulla mia terra arida

La rabbia negli occhi di una bambina gravida

L’alcool e le botte di un padre senz’anima

Modellati dagli eventi siamo come pietra lavica

Vorresti vivere sempre con le spalle coperte

Datti da fare, finisci in centrale tra le coperte

Sbatti la testa sulle porte finché non sono aperte

Sicuro il futuro e' un virus, salvezza nelle provette

Vivere per percepire il senso della morte

Quel sapore, quella fame che ci spinge oltre

Il coraggio per sfondare ste cazzo di porte

Stanchi della merda ingoiata troppe volte

Te lo spiego in silenzio perché vivo per sta merda

Soluzione vilipendio, nella testa c’ho la guerra

Odio, politica, stato, sbirri e questa terra

Assalto al comando esplosivo in una sierra

Sento le anime piangere, fare versi e stridere

Vedo la paura negli occhi della Syria stampata nell’iride

Il dolore, il rancore, l’umanità ridotta in cenere

Mai più nessuna venere, il mondo è tra le tenebre

Siamo registi della nostra vita

Schedati sui registri della malavita

Se la vita è acqua, sono la goccia nel secchio che straripa

Se la vita è una scalata, sono la morte in cima alla salita

Sorridi al tuo nemico, lascialo giocare

Fa si che sia tu il suo amico, lascialo fare

Fa la fossa senza che alzi un dito, lascialo scavare

Ma nel momento giusto chico fallo crepare

Vivere per percepire il senso della morte

Quel sapore, quella fame che ci spinge oltre

Il coraggio per sfondare ste cazzo di porte

Stanchi della merda ingoiata troppe volte

Ці дні я проводжу в балансі між добром і злом

Я треную свій розум, щоб мій спосіб мислення міг змінюватися

Який я тепер можу контролювати

Я спостерігаю, як змінюю мистецтво, яке пожирає мене, як кишковий дискомфорт

Іноді я відчуваю себе канатоходцем

Ночі, проведені в погоні за моєю мрією художника

Я хотів би сказати своєму синові, що тато музикант

Найкрасивіша професія, яка існує

Скажи мені, що я маю більше, ніж ти

Трагічний фактор, щоб зрозуміти мене, потрібно докласти зусиль, ти статичний

Якщо це ваш реп, моя культура розумної кислоти, як Гейзенберг

Ви сповільнюєте лінивця Сіда

Іноді так, що я чую тебе навпаки

Інші так само швидко, як зроблені з метамфетаміну

Ви не хотіли б жити, як я

Не зрозумійте неправильно, але є причина, якщо мене звуть Метс

Жити, щоб відчути відчуття смерті

Той смак, той голод, який штовхає нас далі

Сміливість зламати ці довбані двері

Втомився від лайна, яке проковтнув занадто багато разів

Це сльози та піт на моїй безводній землі

Злість в очах вагітної дівчини

Спирт і бочка бездушного батька

Сформовані подіями, ми схожі на лавовий камінь

Ви б хотіли завжди жити з закритою спиною

Займіться , опинитесь на станції серед ковдр

Бийся головою об двері, поки вони не відчиняться

Звичайно, майбутнє — це вірус, порятунок у пробірках

Жити, щоб відчути відчуття смерті

Той смак, той голод, який штовхає нас далі

Сміливість зламати ці довбані двері

Втомився від лайна, яке проковтнув занадто багато разів

Я поясню це вам мовчки, тому що я живу цим лайном

Розв'язання презирства, війна у мене на думці

Ненависть, політика, держава, копи та ця земля

Напад на вибухову команду в сьєррі

Я чую душі, які плачуть, видають звуки та вереск

Я бачу страх в очах Сирії, відбитий райдужкою

Біль, образа, людяність, перетворена на попіл

Більше немає Венер, світ у темряві

Ми режисери свого життя

Записано в підземних реєстрах

Якщо життя — це вода, я — крапля у відрі, що переповнюється

Якщо життя — це підйом, я — смерть на вершині підйому

Посміхніться своєму ворогу, дайте йому пограти

Змусьте бути його другом, дозвольте йому

Копайте могилу, щоб він і пальцем не поворухнув, нехай копає

Але у потрібний момент дайте йому померти

Жити, щоб відчути відчуття смерті

Той смак, той голод, який штовхає нас далі

Сміливість зламати ці довбані двері

Втомився від лайна, яке проковтнув занадто багато разів