Le manège - Menelik

La terre tourne, tout autour je cours

Tranquille celui qui tombe à pic pour elle se pique d’amour

Je me lève un matin, dieu que je me sens bien

Dehors une journée ensoleillée me tend ses mains

La berge s’anime, la rosée l’illumine

Les brumes du matin fument s'évaporent emportant mon spleen

J’enfile mes bottes de sept lieues MNLK décolle

Tel un papillon sans pavillon je prends mon envol

Vole, vole, vole, vole

Je montre le chemin, je guide telle une luciole

La terre s'éloigne, les oiseaux à moi se joignent

Je tire ma révérence, délaisse la foire d’emopoigne

La terre tourne, tout autour je cours

La terre tourne tout autour je cours

C’est inouï comme les pensées d’une vie en dirigent le cours

Je suis seul, libre, du système je m’affranchis

J’oublie la gâchette qui sans cesse fauche la vie, quel gâchis

Pourquoi s’asseoir, tant de choses à voir

Je ne peux me résoudre à écourter l’histoire

Le soleil donne je me pose, repose mes ailes d’Icare

Le sol est sec, dur, craquelé de toutes parts

Le bonheur respire aussi fort ici qu'à Nampa

L’eau manque ici et là mais la vie prend le pas

La beauté de la rose des sables dégage un parfum délicieux

Le jour baisse, me blesse à nouveau je reprends les cieux

La terre tourne tout autour je cours

Je fuis le vacarme qu’affectionnent les sourds

Le vert que le brun chasse, l’automne à l'été fait place

Le ciel se voile recouvre la terre d’un manteau de glace

Je me sens bien

Avec le combo premier, le Damier toujours au point

Hum, malgré moi encore une fois on m’aspire

La résurrection est un passage à ne pas franchir

Je balaie l’obscur tentant de trouver le jour

Loin des thèmes stériles sur lesquels l’humain discourt

L’horizon m’appelle, je m’enfonce dans le bleu

La terre tourne, je cours comme un enfant heureux

Земля крутиться, навколо я біжу

Заспокойся, той, хто закохався в неї, закохується

Одного ранку я прокидаюся, боже, мені добре

Надворі тягнеться до мене сонячний день

Берег оживає, роса його осяє

Вранішній туман дим випаровується, забираючи мою селезінку

Одягаю бутси семиліги МНЛК знімає

Як метелик без прапора, я літаю

Лети, летіти, летіти, летіти

Показую дорогу, веду, як світлячок

Земля віддаляється, птахи приєднуються до мене

Я вклоняюсь, залишаю кулаковий бій

Земля крутиться, навколо я біжу

Земля крутиться навколо Я бігаю

Дивно, як думки всього життя спрямовують його хід

Я один, вільний, від системи я звільняюся

Я забуваю спусковий гачок, який продовжує косити життя, яке марнотратство

Навіщо сидіти, так багато можна побачити

Я не можу змусити себе скоротити історію

Сонце дає мені відпочинок, спочити мої Ікарові крила

Земля суха, тверда, усюди потріскана

Щастя дихає тут так само сильно, як і в Нампі

Вода тут і там нестача, але життя бере верх

Краса піщаної троянди виділяє приємний аромат

День настає, боляче мені знову, я забираю небо назад

Земля крутиться навколо Я бігаю

Я тікаю від гомону, який люблять глухі

Зелене, що проганяє коричневий, осінь поступається місцем літу

Хмарне небо покриває землю крижаним плащем

я почуваюся добре

З першим комбо, шашка все ще у фокусі

Хм, не дивлячись на себе, мене знову засмоктують

Воскресіння – це перевал, який не можна переступати

Я змітаю темряву, намагаючись знайти день

Далеко від безплідних тем, на які розмовляють люди

Мене кличе горизонт, я тону в блакиті

Земля крутиться, я бігаю, як щаслива дитина