Alexander Beetle - Melanie

I found a little beetle, so that beetle was his name,

And I called him Alexander and he answered just the same.

I put him in a matchbox, and I kept him all the day…

And Nanny let my beetle out

Yes, Nanny let my beetle out

She went and let my beetle out-

And beetle ran away.

She said she didn’t mean it, and I never sauid she did,

She said she wanted matches, and she just took off the lid

She said that she was sorry, but it’s difficult to catch

An excited sort of beetle you’ve mistaken for a match.

She said that she was sorry, and I really mustn’t mind

As there’s lots and lots of beetles which she’s certain we could find

If we looked about the garden for the holes where beetles hid-

And we’d get another matchbox, and write BEETLE on the lid.

We went to all the places which a beetle might be near,

And we made the sort of noises which a beetle likes to hear,

And I saw a kind of something, and I gave a sort of shout:

«A beetle-house and Alexander Beetle coming out!»

It was Alexander Beetle I’m as certain as can be And he had a sort of look as if he thought it might be ME,

And he had a kind of look as if he thought he ought to say:

«I'm very, very sorry that I tried to run away.»

And Nanny’s very sorry too, for you know what she did,

And she’s writing ALEXANDER very blackly on the lid,

So Nan and me are friends, because it’s difficult to catch

An excited Alexander you’ve mistaken for a match.

Я знайшов маленького жука, тому того жука його звали,

І я називав його Олександром, і він відповідав так само.

Я поклав його у сірникову коробку, і я тримав його цілий день…

А няня випустила мого жука

Так, няня випустила мого жука

Вона пішла і випустила мого жука...

І жук втік.

Вона сказала, що не це мала на увазі, і я ніколи не казав, що вона це мала,

Вона сказала, що хоче сірників, і просто зняла кришку

Вона сказала, що їй шкода, але це важко зловити

Схвильований жук, якого ви прийняли за сірника.

Вона сказала, що їй шкода, і я дійсно не маю нічого проти

Оскільки є багато жуків, яких вона впевнена, ми можемо знайти

Якби ми подивилися в саду на нори, де ховалися жуки,

І ми отримаємо ще одну сірникову коробку і напишемо ЖУК на кришці.

Ми об’їздили в усі місця, поблизу може бути жук,

І ми створювали такі звуки, які любить чути жук,

І я бачив щось і як викрикнув:

«Жук-будинок і Жук Олександр виходить!»

Це був Олександр Жук. Я настільки впевнений, наскільки це можливо, і він мав такий вигляд, ніби думав, що це можу бути Я,

І він мав такий вигляд, ніби думав, що повинен сказати:

«Мені дуже, дуже шкода, що я намагався втекти».

І няні теж дуже шкода, бо ти знаєш, що вона зробила,

І вона пише ALEXANDER дуже чорно на кришці,

Тож ми з Неною друзі, тому що це важко зловити

Схвильований Олександр, якого ви прийняли за матч.