King Arthur - Mekons

Blue mist rolled through cans and weeds

The street lamps lit empty rail yards

In the shadows a man hid

His eyes as cold as the grave

His mind was filled with memories

Of friends long gone by

The vans roared around him

In the spotlight he cried

No one ever says goodbye these days

We’re all too busy running scared

With eyes of broken ice I watched you go

We’re falling like leaves from the tree

Scattered all over from Newport to Leeds

People hiding people like bees

Talking of unity, crippled by fate

Divided and lonely, too weak and too late

Across Treaty Square the lights burn late

They’re working overtime in the cells tonight

Away down the streets as empty as a vote

South of the river, down in the pond

No one ever says goodbye these days

We’re all too busy running scared

With eyes of broken ice I watched you go

We’re falling like leaves from the tree

No one ever says goodbye these days

We’re all too busy running scared

With eyes of broken ice I watched you go

We’re falling like leaves from the tree

Blue mist rolled through cans and weeds

The street lamps lit empty rail yards

In the shadows a man hid

His eyes as cold as the grave

No one ever says goodbye these days

We’re all too busy running scared

With eyes of broken ice I watched you go

We’re falling like leaves from the tree

No one ever says goodbye these days

We’re all too busy running scared

With eyes of broken ice I watched you go

We’re falling like leaves from the tree

No one ever says goodbye these days

We’re all too busy running scared

With eyes of broken ice I watched you go

We’re falling like leaves from the tree

Блакитний туман котився крізь банки й бур’яни

Вуличні ліхтарі освітлювали порожні рейкові двори

У тіні сховався чоловік

Його очі холодні, як могила

Його розум був сповнений спогадів

Про давно минулих друзів

Навколо нього гуркотіли фургони

У центрі уваги він плакав

У ці дні ніхто ніколи не прощається

Ми всі перелякані бігом

Я дивився, як ти йдеш, очима розбитого льоду

Ми падаємо, як листя з дерева

Розкидані по всьому від Ньюпорта до Лідса

Люди ховають людей, як бджоли

Говоримо про єдність, покалічену долею

Розділений і самотній, занадто слабкий і надто пізно

На площі Договору пізно горять вогні

Сьогодні ввечері вони працюють понаднормово в камерах

Далі по вулицях, порожніх, як голосування

На південь від річки, внизу, у ставку

У ці дні ніхто ніколи не прощається

Ми всі перелякані бігом

Я дивився, як ти йдеш, очима розбитого льоду

Ми падаємо, як листя з дерева

У ці дні ніхто ніколи не прощається

Ми всі перелякані бігом

Я дивився, як ти йдеш, очима розбитого льоду

Ми падаємо, як листя з дерева

Блакитний туман котився крізь банки й бур’яни

Вуличні ліхтарі освітлювали порожні рейкові двори

У тіні сховався чоловік

Його очі холодні, як могила

У ці дні ніхто ніколи не прощається

Ми всі перелякані бігом

Я дивився, як ти йдеш, очима розбитого льоду

Ми падаємо, як листя з дерева

У ці дні ніхто ніколи не прощається

Ми всі перелякані бігом

Я дивився, як ти йдеш, очима розбитого льоду

Ми падаємо, як листя з дерева

У ці дні ніхто ніколи не прощається

Ми всі перелякані бігом

Я дивився, як ти йдеш, очима розбитого льоду

Ми падаємо, як листя з дерева