Regenmacher - Megaloh, Tony Allen

Sie fragen mich, kann ich inzwischen von der Mucke leben?

Könnt mir noch immer um vier Uhr morgens im Bus begegnen

Sie fragen mich, ob das Bild, das ich ihnen grad mal', zu schwarz ist

Abgeturnt von den Sparauflagen wie Varoufakis

Geld bescheiden, verkehre noch in denselben Kreisen

Moabiter Junge, ich will hier raus und die Welt bereisen

Zeit wartet auf keinen, ich lauf' mein' Träumen nach

Mit jedem neuen Tag kann ich es mir nur selbst beweisen

Streben nach Glück, ich jage, werd' nur vom Warten müde

Morgens im Lager, tagsüber Studio und abends Bühne

Ich mach' mein' Job, mach' keine Pausen, ich mach' die Dichtung

Arbeite Schicht, üb' mich im Verzicht, denn ich hab' Verpflichtung

Sie fragen mich, wenn ich rappe, ob ich noch Spaß dran habe

Wir feiern heute zusammen die Verdrängung harter Jahre

Zähl' die Segen, die ich habe im Leben

In Zeiten der Dürre kann ich nicht mehr warten auf Regen

Ich lass' es fließen!

(eins, eins)

Für die Familie (zwei, zwei)

Für die Menschen, die mich brauchen (drei, drei)

Für diese Liebe zur Musik und (vier, vier)

Und all die Menschen, die dran glauben (eins, eins)

Für meine Vorfahren und Nachfahren (zwei, zwei)

Für alle, die Support gaben und da waren (drei, drei)

Für alle Freunde und Verwandten (vier, vier)

Für alle neuen Träume, die entstanden

Ich gab mein Leben, kam zurück, gab es wieder

Bildersprache sind Pilgerfahrten wie nach Medina

Aus einer Welt, die nicht fabelhaft wie von Amélie war

Nur am Schwitzen, kein faul am Strand sitzen mit Margarita

Versuch' es trotz all der lebenden Zweifel weit zu bringen

Die Welt hat keine Zeit für die Probleme eines Einzelnen

Bau' mich selbst täglich auf, um nicht zu zaudern

Versuch' mit Sound einen Geldregen aus dem Nichts zu zaubern

Sollte vor Jahren schon gleich an' Start gehen, ich wart' noch immer

Alle Songs geschrieben im Zwei-Quadratmeter-Badezimmer

Keine Beschwerden, nur ich und meine Gefährten

Der Weg ist steinig und finster, das Licht muss scheinen im Herzen

Vernichte Zweifel in Werken der Sicht auf eigene Stärken

Geh deinen Weg, du kannst nicht den meinen bewerten

Zähl' die Segen, die ich habe im Leben, darf nicht aufgeben

In Zeiten der Dürre kann ich nicht mehr warten auf Regen

Ich lass' es fließen!

(eins, eins)

Für die Familie (zwei, zwei)

Für die Menschen, die mich brauchen (drei, drei)

Für diese Liebe zur Musik und (vier, vier)

Und all die Menschen, die dran glauben (eins, eins)

Für meine Vorfahren und Nachfahren (zwei, zwei)

Für alle, die Support gaben und da waren (drei, drei)

Für alle Freunde und Verwandten (vier, vier)

Für alle neuen Träume, die entstanden

Für alle jene, die gescheitert sind

Für alle, die das, was ich sage, weiterbringt

Für alle, denen die Hoffnung fehlt

Für alle, die der tägliche Hustle quält

Für alle, die keine Wunder sehen

Für alle, die kämpfen, bevor sie untergehen

Für alle, die etwas von dieser Kunst verstehen

Für alle da draußen, die immer hundert geben

Für die Familie (zwei, zwei)

Für die Menschen, die mich brauchen (drei, drei)

Für diese Liebe zur Musik und (vier, vier)

Und all die Menschen, die dran glauben (eins, eins)

Für meine Vorfahren und Nachfahren (zwei, zwei)

Für alle, die Support gaben und da waren (drei, drei)

Für alle Freunde und Verwandten (vier, vier)

Für alle neuen Träume, die entstanden

Ви запитаєте мене, чи можу я зараз заробляти на життя музикою?

Ще можна зустріти мене о четвертій ранку в автобусі

Вони запитують мене, чи зображення, яке я щойно дав їм, занадто чорне

Вимкнений заходами жорсткої економії, як-от Варуфакіс

Гроші скромні, все одно рухаються в тих же колах

Моабітський хлопчик, я хочу піти звідси й подорожувати світом

Час нікого не чекає, я біжу за своїми мріями

З кожним новим днем ​​я можу це довести тільки собі

У гонитві за щастям я полюю, тільки втомлююся чекати

На складі вранці, в студії вдень і на сцені ввечері

Я роблю свою роботу, не роблю перерв, я пишу вірші

Працюю позмінно, практикую відмову, бо маю зобов’язання

Вони запитують мене, коли я читаю реп, чи мені це все ще подобається

Сьогодні ми разом святкуємо придушення важких років

Порахуйте благословення, які я маю в житті

Під час посухи я більше не можу чекати дощу

Я дозволив йому текти!

(один)

Для сім'ї (два, два)

Для людей, які потребують мене (три, три)

За цю любов до музики і (чотири, чотири)

І всі люди, які вірять (один, один)

За моїх предків і нащадків (два, два)

Для всіх, хто підтримав і був поруч (три, три)

Для всіх друзів і родичів (чотири, чотири)

За всі нові мрії, що виникли

Я віддав своє життя, повернувся, віддав його знову

Живописна мова — це паломництво, як до Медіни

Зі світу, який не був таким казковим, як у Амелі

Просто потіти, не лінуватися на пляжі з Маргаритою

Постарайтеся піти далеко, незважаючи на всі живі сумніви

У світі немає часу на проблеми однієї людини

Будуйте себе щодня, щоб не зволікати

Спробуйте викликати з нічого грошовий дощ за допомогою звуку

Треба було почати багато років тому, я все ще чекаю

Всі пісні написані у ванній на два квадратні метри

Ніяких претензій, тільки я та мої супутники

Шлях кам’янистий і темний, у серці має світити світло

Знищуйте сумніви в роботах, розглядаючи власні сильні сторони

Іди своєю дорогою, ти не можеш судити мене

Враховуйте благословення, які я маю в житті, не повинен здаватися

Під час посухи я більше не можу чекати дощу

Я дозволив йому текти!

(один)

Для сім'ї (два, два)

Для людей, які потребують мене (три, три)

За цю любов до музики і (чотири, чотири)

І всі люди, які вірять (один, один)

За моїх предків і нащадків (два, два)

Для всіх, хто підтримав і був поруч (три, три)

Для всіх друзів і родичів (чотири, чотири)

За всі нові мрії, що виникли

Для всіх тих, хто зазнав невдачі

Для всіх, кому вигідно те, що я говорю

Для всіх, кому не вистачає надії

Для всіх, хто страждає від щоденної метушні

Для тих, хто не бачить чудес

Для тих, хто бореться, перш ніж загинути

Для всіх, хто щось розуміє в цьому мистецтві

Для всіх, хто завжди дає сто

Для сім'ї (два, два)

Для людей, які потребують мене (три, три)

За цю любов до музики і (чотири, чотири)

І всі люди, які вірять (один, один)

За моїх предків і нащадків (два, два)

Для всіх, хто підтримав і був поруч (три, три)

Для всіх друзів і родичів (чотири, чотири)

За всі нові мрії, що виникли