Hidden Places - Meditation String

Я не кукла Барби.

Я не твоя девочка.

Ты плохо поступал, а я ошибалась.

Я не так красива, как девушки с глянцевых обложек.

Если им верить, я прогнила до сердцевины.

А что, если я не буду птенчиком,

Жизнь которого зависит от каждого твоего слова?

То, что побывало в грязи, никогда не станет вновь идеально чистым.

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

Это сводит меня с ума.

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

Это сводит меня с ума.

Ты уже не ребёнок, мой мальчик.

Чему ты удивляешься?

Тебя тошнит от правил,

А я сыта по горло твоей ложью —

Я накопила целую кучу этого дерь**,

Я даже боюсь, что задохнусь от него.

Я стою в тени,

И слова застряли у меня в горле.

Неужели для тебя является неожиданным,

Если я говорю, что мне плохо с тобой,

Что ничего не сотворишь из пустоты?

Парень, не в этом ли правда?

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

Это сводит меня с ума.

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

За что ты любишь меня?

Это сводит меня с ума.

Я злюсь на тебя снова и снова,

Я злюсь на тебя снова и снова,

Я злюсь на тебя снова и снова,

Я злюсь на тебя… снова и снова.

Мне кажется, что ты спишь с моей подругой.

У меня нет доказательств, но, я думаю, я права.

А ты по-прежнему ходишь такой белый и пушистый,

И это ввергает меня в отчаяние…

Я не лялька Барбі.

Я не твоя дівчинка.

Ти погано чинив, а я помилялася.

Я не така красива, як дівчата з глянцевих обкладинок.

Якщо їм вірити, я прогнила до серцевини.

А що, якщо я не буду пташечком,

Життя якого залежить від кожного твого слова?

Те, що побувало в грязюці, ніколи не стане знову ідеально чистим.

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

Це зводить мене з розуму.

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

Це зводить мене з розуму.

Ти вже не дитина, мій хлопчику.

Чому ти дивуєшся?

Тебе нудить від правил,

А я сита по горло твоєю брехнею —

Я накопила цілу купу цього дерь**,

Я навіть боюся, що задихнуся від нього.

Я стою в тіні,

І слова застрягли у мені в горлі.

Невже тобі є несподіваним,

Якщо я кажу, що мені погано з тобою,

Що нічого не створиш із порожнечі?

Хлопець, чи не в цьому правда?

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

Це зводить мене з розуму.

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

За що ти любиш мене?

Це зводить мене з розуму.

Я злуюся на тебе знову і знову,

Я злуюся на тебе знову і знову,

Я злуюся на тебе знову і знову,

Я злюсь на тебе… знову і знову.

Мені здається, що ти спиш з моєю подругою.

У мене немає доказів, але, я думаю, я права.

А ти  як і раніше ходиш такий білий і пухнастий,

І це вкидає мене в розпач...