La Voz del Poeta - Medina Azahara

Cuando el invierno se acaba

solo queda el silencio y su voz

y esa estrella que brillaba

como el humo de él se marchó.

Solo queda el recuerdo y su voz apagada

y ecos de falsas promesas que nadie cumplió.

Y ahora queda en su alma

solo la gente y las cosas que le hacen soñar

lo demás no importa,

solo buscó de este mundo tener libertad.

Siempre pensó que una estrella

podría brillar mucho más que el sol

pero llegó la tormenta

y su estrella de él se marchó.

Solo queda del poeta su voz apagada

y ecos de falsos profetas que el mundo creó.

Y ahora queda en su alma

solo la gente y las cosas que le hacen soñar

lo demás no importa,

solo buscó de este mundo tener libertad.

Y esa estrella que buscaba

como el agua en sus manos a él se le escapó

ya nada importa

a veces sueña con cielos que él no conoció

pero en su alma

sigue buscando su mundo y tener libertad

ya nada importa

solo la gente y las cosas que le hacen soñar.

Solo queda el recuerdo y su voz apagada

y ecos de falsas promesas que nadie cumplió.

Solo queda del poeta su voz apagada

y ecos de falsos profetas que el mundo creó.

Que el mundo creó.

Коли закінчиться зима

залишилися лише тиша і його голос

і та зірка, що сяяла

як дим від нього пішов.

Залишається лише пам'ять і його голос вимкнений

і відлуння фальшивих обіцянок, яких ніхто не дотримав.

І тепер це залишилося в його душі

тільки люди та речі, які змушують вас мріяти

решта не має значення,

він лише прагнув від цього світу мати свободу.

завжди вважав зіркою

може світити набагато яскравіше сонця

але прийшла буря

і відійшла від нього його зірка.

Від поета залишився лише приглушений голос

і відлуння лжепророків, які створив світ.

І тепер це залишилося в його душі

тільки люди та речі, які змушують вас мріяти

решта не має значення,

він лише прагнув від цього світу мати свободу.

І та зірка, яку я шукав

як вода в руках втік

більше нічого не має значення

іноді йому сниться небо, якого він не знав

але в його душі

продовжуйте шукати свій світ і мати свободу

більше нічого не має значення

тільки люди та речі, які змушують вас мріяти.

Залишається лише пам'ять і його голос вимкнений

і відлуння фальшивих обіцянок, яких ніхто не дотримав.

Від поета залишився лише приглушений голос

і відлуння лжепророків, які створив світ.

Що створив світ.