Heroes de la Antartida - Mecano

18 de enero de 1912, el capitán Scott acompañado de Evans

Wilson, Bowers y Oates, alcanza el Polo Sur.

Pero fracasa en la

Hazaña de ser el primero, sobre el punto de latitud 0 ondea ya

La bandera noruega del explorador Amundsen.

Exhaustos y

Fracasados emprenden el regreso

16 de febrero Polo Sur

Cinco ingleses por el desierto Azul

Evans va último de la fila

Y colgada de su mochila

Va la muerte dispuesta a demostrar

Que una vez muerto

No se está mal en aquel lugar

No hubo lápida

Si hubo plática

Que Dios salve a la reina

Gloria eterna a los héroes

De la Antártida

6 de marzo y Oates no puede más

Son sus pies dos cuchillas de cristal

De arrastrarse en algunos tramos

Tiene heladas también las manos

Pero nadie le quiere abandonar

Y mientras duermen

Sale al paso de la eternidad

No hubo lápida

Si hubo plática

Que Dios salve a la reina

Gloria eterna a los héroes

De la Antártida

30 de marzo

Aquí acaba el diario

De Bowers, Wilson y Scott

Que las ayudas que nunca nos llegaron

Vayan a los que quedaron

Nuestros hijos, nuestras viudas

Como un inglés

Mueren tres

No hubo lápidas

No hubo pláticas

No hubo Dios

Ni hubo reina

Sólo nieves eternas

En la Antártida

18 січня 1912 року капітан Скотт у супроводі Еванса

Вілсон, Бауерс і Оутс, досягає Південного полюса.

Але це не вдається

Подвиг бути першим, над точкою широти 0 хвилями вже

Норвезький прапор мореплавця Амундсена.

виснажений і

Невдало взятися за повернення

16 лютого Південний полюс

П'ять англійських для Блакитної пустелі

Еванс останній у черзі

І звисає з її рюкзака

Смерть готова показати

що колись мертвий

У тому місці непогано

надгробка не було

якби була розмова

Боже, бережи королеву

Вічна слава героям

З Антарктиди

6 березня і Оутс більше не витримує

Його ноги — два скляні леза

Від повзання в деяких розділах

Його руки теж холодні

Але ніхто не хоче його залишати

і поки вони сплять

Він виходить на сходинку вічності

надгробка не було

якби була розмова

Боже, бережи королеву

Вічна слава героям

З Антарктиди

30 березня

Ось і закінчується щоденник

Де Бауерс, Вілсон і Скотт

Та допомога, яка до нас ніколи не приходила

Ідіть до тих, хто залишився

Наші діти, наші вдови

як англійка

троє помирають

надгробків не було

розмов не було

не було бога

Не було королеви

тільки вічний сніг

в Антарктиді