Me Canse - Mecal

Ya me canse de ir de Luther King o Martín Lutero

Si desde el útero somos adúlteros por un progenitor

Emprendí la labor de dar amor al prójimo

Siendo paupérrimo rico de léxico no me basto

Mi alma gasto palabras cuadras de energía

En mejorar los días de un corazón frío que a mí me escucho

Fueron muchos enjambres de hombres sin nombres

Buscando refugio en cada repudio que de mí salió

Si me pregunto quién estuvo quien me detuvo

Me sobraran dedos pero rastros de amor ninguno

Yo solo incubo dentro de un cubo incoloro

Donde como un loro grito algo espontaneo mi cráneo esfumo

Soy otro átomo entre tomos tomando sus riendas

Mientras de merienda me devoro algún bombo clap

Mientras cleptómanos quieren mis dos manos para ir a mano

Con el nivel que ofrezco dentro del hip-hop

Ya me canse de combatir el cáncer con mi lienzo

No soy miguel ángel lo que pinto ahora son sentimientos

Busco un asiento donde mi aliento descanse

Por cada percance que alcance ahí yace mis lamentos entro

Dentro del trance donde trazo trizas mi vida

Creando salidas sin manubrios intento con llaves

Ya ves mi angustia como chaves por un pueblo en llamas

El cual no le llama los consejos que a veces les grabe

Será tan grave que trates de entrarte en situación

Si tu acción es noble porque el doble de gente no mira

Si te equivocas o tu boca saca algún error

No existe perdón ya que el triple te creerá una hormiga

Soy otra viga que soporta el peso que le toca

Tocando sus límites la cúspides no esta tan lejos

Como una planta en fotosíntesis sentí la asfixia

Ahora mis raíces forman troncos que rompen concreto

Siendo concreto cada texto es un decreto

Mi silencio es un secreto soy discreto y no me creo to

Opto por aferrarme a un sonido ambiguo

Yo no envidio esos videos con dinero todo es falso

Alzo mi canto entre tantos que buscan solo aplausos

Mientras lo que causo es un impacto en el tímpano virgen

Rap contra crimen contra el estado que oprime

Contra el que contamine los cerebros que hoy día germinen

Miren mis ojos mientras despojo mi enojo

Cojo todo lo nocivo y los transformo en obras literarias

Formando un campo donde expando mi hipocampo

Como un pulpo palpo la pulpa de la tinta más sabia agrias

Son estas frases sacadas sin paces para hacer los pases

Pase lo que pase esparzo mis vivencias diarias

Cultivo hectáreas de palabras y vocales

Buscando el fruto perfecto para todas las clase sociales

Dirán que el rap no vale ni equivale a fortunas

Ya que no hay fórmula para volver mula un buen escrito

Carajitos piensan que el arte es una burla

Ni con brújula pueden encontrar sus cerebritos

Soy otro conejo de india que con letra limpia

Será criticado marginado si no canto a mamis

Si digo ponte sexy o quítate la ropa

Me brotan los soberanos y quizás hasta me den un Grammy

Suerte que a mí no me importa los trofeos

Lloran por ser elegidos yo tranquilo cual Morfeo

Golpeo sin ser visto embisto con palabreos

Y mi único empleo es crear con ciencia sin recreo

Por la verdad me verán feo por mi tatuaje un reo

Si no rezo ateo Por lo creo traidor

Un voldemort frente de falsos Harry Potter

Que apuntan con su barita pensando que causaran dolor

Hazme el favor si tú no vives lo que escribes calla

Si crees que es arte todo lo que suena mejor calla

Si ves el rap como un mal ejemplo mejor calla

Y si me escuchas y no entiendes coge un libro y calla

Varios se ensañan diciendo que es un pecado

Que raperos de mi talla no han pescado ni un poco de money

Vaya sarcasmo homie no te has enterado

Que el de mayor capital siempre será el rey del monopoly

Ya me canse de madrugar hurgando mis dolores

Para que señores siempre crean que el rap es pistolas

Pues to las cosas que percibo no son lindas flores

Pero si no hay flores yo me ofrezco a plantar amapolas

Busco la flor del loto en un lote de tierra infértil

Donde nada crece pese al peso del que pisa el pasto basto

Tan solo meses para darme cuentas

Que si no presumo cuentas

No me cuentan más que como un trasto

Castro la punta venosa de mi lápiz nefasto

Abasto de inspiración para que salga más grafito

Cito mis ánimas en páginas silencio y gritos

Y por más que explico no me entienden mentes de chorlito

Si limito lo que transmito en palabras más simple

Implementando una sucia jerga más me aplaudirán

Pero sería cantar para sordos dialogar con mudos

Pintar para ciegos de nuevo no lo entenderán

Я втомився від Лютера Кінга чи Мартіна Лютера

Якщо з утроби матері ми перелюбники від батьків

Я взявся за роботу, даруючи любов іншим

Мені, будучи надзвичайно бідним, багатим на словниковий запас, цього мало

Моя душа витратила слова, блоки енергії

У покращенні днів холодного серця, що я слухаю себе

Було багато зграй чоловіків без імен

Шукаючи притулку в кожній відмові, яка прийшла від мене

Якщо мені цікаво, хто мене зупинив

У мене буде багато пальців, але жодних слідів любові

Я просто інкубую в безбарвному кубі

Там, де я, як папуга, кричу щось спонтанне, мій череп зникає

Я — ще один атом між атомами, який бере кермо

А на закуску я з’їдаю бас-барабан

Тоді як клептомани хочуть, щоб мої дві руки йшли рука об руку

З тим рівнем, який я пропоную в рамках хіп-хопу

Я втомилася боротися з раком своїм полотном

Я не Мікеланджело, те, що я зараз малюю, це почуття

Я шукаю місце, де моє дихання відпочине

За кожною невдачею, якої я досягаю, є мої жалі

Всередині трансу, де я розбиваю своє життя на частини

Створення виходів без керма Я пробую за допомогою ключів

Ти бачиш мою тугу, як тріщину для міста у вогні

Що не називає порадою, що іноді я їх записую

Це буде настільки серйозно, що ви спробуєте влізти в ситуацію

Якщо ваш вчинок благородний, бо вдвічі більше людей не дивляться

Якщо ви робите помилку або ваш рот робить помилку

Немає прощення, тому що трійка повірить вам мурашкою

Я ще одна балка, яка витримує вагу, якої вона торкається

Доторкнувшись до її меж, вершина не так вже й далека

Як рослина у фотосинтезі, я відчув задуху

Тепер моє коріння утворює стовбури, які розбивають бетон

Конкретно кожен текст є указом

Моє мовчання - це таємниця. Я стриманий і не вірю всьому

Я обираю чіплятися за двозначний звук

Я не заздрю ​​тим відео з грошима, все брехня

Я піднімаю свою пісню серед такої кількості людей, які шукають лише оплесків

Тоді як те, що я викликаю, - це вплив на незайману барабанну перетинку

Реп проти злочинності проти держави, яка гнобить

Проти того, хто забруднює мізки, які сьогодні проростають

Слідкуйте за моїми очима, коли я виливаю свій гнів

Я беру все шкідливе і перетворюю на літературні твори

Формування поля, де я розширюю свій гіпокамп

Як восьминіг, відчуваю м’якоть наймудрішого кислого чорнила

Ці фрази беруться без миру, щоб зробити паси

Що б не сталося, я поширюю свій щоденний досвід

Я плекаю гектари слів і голосних

У пошуках ідеальних фруктів для всіх соціальних верств

Вони скажуть, що реп не вартий і не еквівалентний статкам

Оскільки немає формули, яка б перетворила гарний текст на мула

Карахіто думають, що мистецтво – це жарт

Навіть за допомогою компаса вони не можуть знайти свої маленькі мізки

Я ще один піддослідний кролик із чистими текстами

Мене критикуватимуть ізгоєм, якщо я не співаю мамам

Якщо я скажу, будь сексуальним або зніми одяг

Я вирощую суверени і, можливо, навіть дадуть мені Греммі

На щастя, я не дбаю про трофеї

Вони плачуть бути обраними, я заспокоююсь, як Морфей

Я б'ю непомітно, я тараню словами

І моя єдина робота — творити наукою без перерви

За правду вони побачать мене потворним через моє татуювання в'язнем

Якщо я не молюся атеїсту, я вважаю його зрадником

Волдеморт перед фальшивим Гаррі Поттером

Хто направляє чарівну паличку, думаючи, що заподіє біль

Зроби мені послугу, якщо ти не живеш тим, що пишеш, мовчи

Якщо ви думаєте, що все, що краще звучить, є мистецтвом, заткніться

Якщо ти сприймаєш реп як поганий приклад, краще замовкни

А якщо ти мене слухаєш і не розумієш, візьми книжку і замовкни

Дехто злиться, кажучи, що це гріх

Що репери мого рівня не виловили ні трохи грошей

Якого сарказму, друже, ти не чув

Що той, хто має найбільший капітал, завжди буде королем монополії

Я втомився рано вставати, колупаючи свій біль

Щоб джентльмени завжди вірили, що реп – це зброя

Ну, все, що я бачу, не є гарними квітами

Але якщо немає квітів, пропоную посадити мак

Я шукаю квітку лотоса на клаптику неродючої землі

Де нічого не росте, незважаючи на вагу того, хто ступає на грубу траву

Лише місяці, щоб усвідомити

Що робити, якщо я не припускаю облікові записи

Вони вважають мене не більше ніж мотлохом

Кастро венозний кінчик мого згубного олівця

Постачання натхнення для появи більшого графіту

Я цитую свої душі в тихих сторінках і криках

І скільки б я не пояснював, уми ржанків мене не розуміють

Якщо я обмежу те, що я передаю словами, простіше

Впровадження брудного жаргону більше мене аплодуватиме

Але глухому було б співати з німим

Фарби для сліпих знову не зрозуміють