The Well Of Loneliness - McCarthy

You sit still inside a well where you wish all will be well

You’re silently dreaming what no tongue can ever tell

This is the well of loneliness, oh, this is the well of loneliness

And oh, of broken promises, where you have decided nothing changes

I once thought fame and romance could drag me out of hell

But they have only chained me here, in a lifelike prison cell

They are many, we are few

There’s not much that we can do

In a well of no hoping, there’s no point in hoping

In a well of no hoping, there’s no hope, there’s no point in hoping

This is the well of loneliness, oh, this is the well of loneliness

And oh, of broken promises, where you have decided nothing changes

They promised me paradise if I fell under their spell

Glazed-eyed passive citizens suit them very well

This is the well of loneliness, oh, this is the well of loneliness

And oh, of broken promises, where you have decided nothing changes.

Could these sleepers ever wake, or have we come too late?

They have done such a good job on them down there in the well.

They are many, we are few (I see no way up, I see no way out).

There’s not much that we can do (I see no way up, I see no way out).

In a well of no hoping, there’s no point in hoping.

In a well of no hoping, there’s no hope, there’s no point in hoping

In a well of no hoping, there’s no hope, there’s no point in hoping

Is there hope?

Ти сидиш у колодязі, де хочеш, щоб усе було добре

Ти мовчки мрієш про те, чого жоден язик не розповість

Це криниця самотності, о, це криниця самотності

І ох, невиконаних обіцянок, коли ти вирішив нічого не змінюється

Колись я думав, що слава і романтика можуть витягнути мене з пекла

Але вони лише прикували мене тут, у справжню тюремну камеру

Їх багато, а нас мало

Ми не багато чого можемо зробити

У колодязі не надіятись, не потрібно надіятись

У колодязі не надій не надій, немає сенсу надіятись

Це криниця самотності, о, це криниця самотності

І ох, невиконаних обіцянок, коли ти вирішив нічого не змінюється

Вони обіцяли мені рай, якщо впаду під їхні чари

Їм дуже пасують пасивні громадяни з викривленими очима

Це криниця самотності, о, це криниця самотності

І ох, невиконаних обіцянок, коли ти вирішив нічого не змінюється.

Чи можуть ці сплячі колись прокинутися, чи ми прийшли занадто пізно?

Там, у колодязі, вони так добре попрацювали.

Їх багато, нас мало (я не бачу виходу вгору, я не бачу виходу).

Ми мало що можемо зробити (я не бачу виходу вгору, я не бачу виходу).

У колодязі не надіятись, не потрібно надіятись.

У колодязі не надій не надій, немає сенсу надіятись

У колодязі не надій не надій, немає сенсу надіятись

Чи є надія?