Annabel Lee R.I.P. (2012) - MC Lars, Common Rotation

We got EAP in the house tonight

Edgar Allan Poe, America’s most romantic love poet

We’re taking this back, way back, 1849 style.

Hip-Hop?

Nah, this is Lit-Hop!

It was many and many a year ago, in a kingdom by the sea

That a maiden there lived whom you may know

By the name of Annabel Lee

And this maiden she lived with no other thought

Than to love and be loved by me

But the angels got jealous and they took my queen

Now she’s gone and I can barely sleep (but her)

Mortality, makes her hot, up in the malt shop, our favorite spot

I got so lost in her bright green eyes

So tell me why the love of my life had to die?

So who’s that (who's that) rappin', at my door?

Annabel Lee, RIP like Lenore

Nevermore should have known death would take her out

Red lips, sick kiss and I’m lonely now

It was tuberculosis, necrosis, I can’t focus and I hope this

Pain goes away cause all I see is her photo on the wall

Smell her perfume on the sheets

We were so in love, even when she’s gone

I’ll be up in the graveyard singing her songs

Like cemetery woman, my cemetery girl

Cemetery lady, I want you in my world

No matter which way you go

No matter which way you stay

You’re out of my mind, out of my mind

Out of my mind, out of my mind

I was a child and she was a child

In this kingdom by the sea;

But we loved with a love that was more than love see

I and my Annabel Lee;

With a love that the winged seraphs of heaven coveted her and me

She was gone by dawn should have known all along

That we were never meant to be

Sadly, I gave her my heart, she gave me her flower

Like Romeo and Juliet humping in the tower

Every single day every single hour

Rumpy in the bedroom, pumpy in the shower

So now I pack a shovel and I dig real deep

Take a crescent wrench, rip out all her teeth

Put ‘em in a box, so she’ll always be

Here with me, let’s see probably need some therapy

The highborn kinsman stole her from me

Chilling and killing my Annabel Lee

That’s death, I guess, there’s nothing I can do

Like Ronnie and Sammie our relationship is through

Now every single night, I lie down by the side

Of my darling, my darling, my life and my bride

My wife and my pride now all I have left

Is poetry, memories, sorrow and stress

For the moon never beams without bringing me dreams

Of the beautiful Annabel Lee;

And the stars never rise but I feel the bright eyes

Of the beautiful Annabel Lee;

And neither the angels in heaven above

Nor the demons down under the sea

Can ever dissever my soul from the soul

Of the beautiful Annabel Lee

But our love it was stronger by far than the love

Of those who were older than we-

They said we were kids but I love what is

We were happy and young and so free

And so every night, I lie down by the side

Of my darling, my darling, my life and my bride

That’s where she will always be

In her tomb by the sounding sea

Сьогодні ввечері ми отримали EAP у домі

Едгар Аллан По, найромантичніший американський поет-любов

Ми повертаємо це назад, далеко назад, у стилі 1849 року.

Хіп хоп?

Ні, це Lit-Hop!

Це було багато і багато років тому, у королівстві біля моря

Що там жила діва, яку ви, можливо, знаєте

На ім’я Аннабель Лі

І ця дівчина жила, не думаючи про іншу

Чим любити і бути коханим мною

Але ангели заздрили і забрали мою королеву

Тепер її немає, а я ледве можу спати (але вона)

Смертність робить її гарячою, в солодовому магазині, нашому улюбленому місці

Я так загубився в її яскраво-зелених очах

Тож скажіть мені, чому кохання всього мого життя мало померти?

Отже, хто це (хто це) репає біля моїх дверей?

Аннабель Лі, RIP, як Ленор

Ніколи більше не міг знати, що смерть забере її

Червоні губи, хворий поцілунок і я зараз самотня

Це був туберкульоз, некроз, я не можу зосередитися, і я сподіваюся на це

Біль зникає, бо я бачу лише її фотографію на стіні

Відчуйте запах її парфумів на  простирадлах

Ми були так закохані, навіть коли її не було

Я буду на цвинтарі й співатиму її пісні

Як цвинтарська жінка, моя цвинтарка

Цвинтаря, я хочу, щоб ви були в моєму світі

Незалежно від того, якою дорогою ви йдете

Незалежно від того, куди ви залишитеся

Ви з’їхали з ума, з глузду

З глузду, з глузду

Я був дитиною, а вона — дитиною

У цьому царстві біля моря;

Але ми кохали любов’ю, яка була більше ніж любов

Я і моя Аннабель Лі;

З любов’ю, що крилаті серафіми неба жадали її і мене

Вона пішла до світанку, про це слід було знати весь час

Якими ми ніколи не мали бути

На жаль, я віддав їй своє серце, вона подарувала мені свою квітку

Як Ромео і Джульєтта, що горбають у вежі

Кожен день кожну годину

Грубий у спальні, накачений в душі

Тож тепер я збираю лопату й копаю дуже глибоко

Візьміть гайковий ключ, вирвіть їй усі зуби

Покладіть їх у коробку, щоб вона завжди була

Тут зі мною, давайте подивимося, чи потрібна терапія

Високонароджений родич вкрав її у мене

Охолодження та вбивство моєї Аннабель Лі

Мабуть, це смерть, я нічого не можу вдіяти

Як і Ронні та Семмі, наші стосунки закінчилися

Тепер кожну ніч я лежу на боці

Про мого любого, мого любого, мого життя та моєї нареченої

Моя дружина і моя гордість тепер усе, що мені залишилося

Це поезія, спогади, смуток і стрес

Бо місяць ніколи не світить, не принісши мені снів

Про прекрасну Аннабель Лі;

І зірки ніколи не сходять, але я відчуваю яскраві очі

Про прекрасну Аннабель Лі;

І ані ангели на небі вгорі

Ані демони внизу під морем

Зможу коли-небудь відрізнити мою душу від душі

Про прекрасну Аннабель Лі

Але наша любов була сильнішою за любов

З тих, хто був старшим за нас,

Вони сказали, що ми були дітьми, але я люблю те, що є

Ми були щасливі, молоді й такі вільні

І так кожної ночі я лягаю на бік

Про мого любого, мого любого, мого життя та моєї нареченої

Там вона завжди буде

У її могилі біля гудкого моря