Galen - Maximus

Du har hittat nån annan.

Jag ser dig i bland, vågar inte gå fram när du holder

hans hand

Det borde vara jag, men jag tänker inte säja det

För jag måste sleppa taget, måste vexa upp, måste glömma allt vi haft

Även om det kjenns tungt, måste sluta slösa tid

För jag kjänner mig så dum

Men varje gång jag sejer ditt namn blir jag galen.

Du får mig tilbaka på en

sekund, när jag kommer hem blir jag stannad i hallen.

Kjänner din doft i

varenda rum

Kan inte sleppa taget, men jag måste.

Tru mig när jag sejer det gör ont

Nu har jag dryckat upp min flaska, den er tum.

Så jag kjänner mig lugn.

Men det kommer va tilbaks när jag vaknar upp

Nu lyckas jag forstöra allt, (sympa?) varje sjans, kansje världen vore bättre

om jag inte fanns

Jag har alltid haft det svårt, burde räsa mig och gå, någon annan stans

Dom sejer tiden läkar sår, men det trur jag inte på.

Jag forsöker vara glad men

jag gråter ba endå

För jag måste sleppa taget, måste växa upp, måste glömma allt vi haft även om

det kjänns tungt.

Måste sluta slösa tid, för jag kjänner mig så dum

Men varje gång jag sejer dit namn blir jag galen, du får mig tilbaka på en

sekund.

När jag kommer hem blir jag stannad i hallen, kjänner din doft i

varenda rum

Kan inte sleppa taget men jag måste, tru mig när jag sejer det gör ont.

Nu har jag dryckit upp min flaska, den är tum, så jag kjänner mig lugn.

Men det kommer vell tilbaks när…

…Varje gång jag sejer dit namn blir jag galen, du får mig tilbaka på en

sekund.

När jag kommer hem blir jag stannad i hallen, kjänner din doft i

varenda rum

Kan inte sleppa taget men jag måste, tru mig när jag sejer det gör ont.

Nu har jag dryckit upp min flaska, den är tum, så jag kjänner mig lugn.

Men det kommer vell tilbaks när jag vaknar upp

Ви знайшли іншого.

Я бачу вас посередині, не смію вийти вперед, коли ви тримаєтесь

його рука

Це мав би бути я, але я не збираюся цього говорити

Тому що я повинен відпустити, повинен подорослішати, повинен забути все, що у нас було

Навіть якщо це здається важким, потрібно припинити витрачати час

Тому що я почуваюся такою дурною

Але кожного разу, коли я чую твоє ім'я, я божеволію.

Ти повертаєш мене одним

по-друге, коли я повертаюся додому, мене зупиняють у коридорі.

Відчуйте свій аромат

кожна кімната

Не можу відпустити, але мушу.

Повір мені, коли я кажу, що це боляче

Тепер я випив свою пляшку, вона твоя.

Тому я відчуваю спокій.

Але це повернеться, коли я прокинусь

Тепер мені вдається знищити все, (просто?) кожен шанс, може, світ стане кращим

якби мене не існувало

Мені завжди було важко, треба встати і піти куди-небудь ще

Кажуть, час лікує рани, але я в це не вірю.

Хоча я намагаюся бути щасливим

я ще плачу

Тому що я повинен відпустити, повинен вирости, повинен забути все, що у нас було

він відчуває себе важким.

Мені потрібно перестати витрачати час, бо я почуваюся таким дурним

Але кожного разу, коли я бачу твоє ім'я, я божеволію, ти повертаєш мене в нього

другий.

Коли я приходжу додому, я зупиняюся в коридорі, відчуваю твій запах

кожна кімната

Не можу відпустити, але я повинен, повір мені, коли я бачу, що це болить.

Зараз я закінчив свою пляшку, це дюйми, тож почуваюся спокійним.

Але це повернеться, коли...

...Кожного разу, коли я бачу твоє ім'я, я божеволію, ти повертаєш мене в одному

другий.

Коли я приходжу додому, я зупиняюся в коридорі, відчуваю твій запах

кожна кімната

Не можу відпустити, але я повинен, повір мені, коли я бачу, що це болить.

Зараз я закінчив свою пляшку, це дюйми, тож почуваюся спокійним.

Але це повернеться, коли я прокинусь