Reissumies - Matti Esko

Taas yksi maisema saa taakse jäädä nyt, on pakko lähteä mun

Jo täytyy mennä vaan vaikka viihdyin luonnas sun

Se reissumiehen mieltä sapettaa

Kun tahtoi matkan joskus lopettaa

Vaan ei voi, kun tuulet kutsuu kulkijaa

Kun nään mä aavan ulapan, sen taakse nähdä haluan nähdä

Mä etsin, kunnes löydän lepopaikan rauhaisan

Mä tunnen kahvilat ja kaikki baarit öiset keitaat kulkureiden

Ne kansain palvoo, mut olen ilman ystävää

Se reissumiehen mieltä lämmittää

Kun jossain kaipaavaa vaan jää

Jonka luona voisi hetken viivähtää

Ei tarvis olla onneton

Ja loppuis kulku rauhaton

Tai toisen kanssa nähdä nousun aamuauringon

Oi miten mutkainen tie

Vain mua kauemmaksi vie

Nyt sinne missä määränpäätä tuskin koskaan lie

Se mua pois kuljettaa

Nyt missä oottaa haavemaa

Se jossa missä vihdoin tuulikin rauha saa

Niin monta kertaa haaveillut oon luokses silti, tietä löydä en

Mut yhä uskon, sua vielä oottavan

Jo reissumieskin lämpöön haluaa

Kun aamuyöllä kuurassa on maa

Eikä paikkaa mihin päänsä kallistaa

Sun sylis hellä lämpöinen

Voi karkoittaa yön kylmyyden

Ja hetkeks antaa mulle nautinnon niin suloisen

Ще один краєвид може залишитися позаду, мені потрібно піти

Мені вже треба йти, хоч на природі мені було добре

Від цього у мандрівника тече кров

Коли колись хотілося закінчити подорож

Але не можна, коли вітри кличуть мандрівника

Коли я бачу відкритий верх, я хочу заглянути за нього

Я буду шукати, поки не знайду спокійне місце спочинку

Я знаю кафе і всілякі бари, нічні оазиси бродяг

Люди поклоняються їм, а я без друга

Це зігріває душу мандрівника

Коли десь чогось не вистачає

Хтось, з ким ти міг би побути деякий час

Не потрібно бути нещасним

А решта курсу пройшла без пригод

Або з іншим, щоб побачити ранковий схід сонця

Ой, яка звивиста дорога

Тільки тягне мене далі

Тепер туди, де майже ніколи не лежить пункт призначення

Це мене відганяє

Де тепер чекає Хаавемаа?

Ту, де нарешті навіть вітер знаходить спокій

Я стільки разів мріяв про тебе, але все не можу знайти дорогу

Але я все ще вірю, чекаю тебе

Навіть мандрівникові хочеться зігрітися

Коли вранці є земля

І ніде голову прихилити

Твої обійми ніжні і теплі

Може прогнати нічний холод

І на мить дарує мені насолоду таку солодку